Морфометричні ознаки Plantago major L. (Plantaginaceae) в різних фітоценозах Шосткинського геоботанічного району Сумської області (Україна)
Autor: | Larysa Penkovskа |
---|---|
Jazyk: | English<br />Russian<br />Ukrainian |
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: | |
Zdroj: | Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки: Серія: Біологічні науки, Iss 4(388) (2019) |
Druh dokumentu: | article |
ISSN: | 2617-4723 2617-4715 |
DOI: | 10.29038/2617-4723-2019-388-4-38-46 |
Popis: | У складі різних фітоценозів рослини Plantago major L.зазнають значного антропогенного впливу і потребують детального вивчення та розробки заходів щодо збереження та відтворення його популяцій. Питання зміни морфометричних параметрів залежно від типу лісу та густоти насаджень залишаються недостатньо вивченими. Вивчення морфологічних показників P. major дозволяє цілеспрямовано втручатися у процеси росту та розвитку рослин, більш повно використовувати природні властивості рослин, зберігати та відтворювати популяцію та підвищувати її продуктивність. У цій статті проаналізовані розмірні особливості рослин P. major та визначені їх морфометричні особливості в різних фітоценозах Шосткинського геоботанічного району Сумської області. Для визначення розмірних параметрів рослин досліджуваного виду ми зробили морфометричний аналіз. З цією метою в досліджуваних ценопопуляціях оцінювали ряд статичних метричних та статичних алометричних параметрів. Рослини P. major проявляють досить різноманітний характер змін величини морфопараметрів відносно угруповання в якому вони зростають. Формування рослин P. major. в угрупованні Plantagetum (majoris) urticosum (dioici), відрізняються найменшими статичними метричними та алометричними показниками, що указує на наближеність місцезростань до умов еколого-ценотичного стресу. І навпаки наявність в угрупованні Pinetum (sylvestris) sorboso (aucuparii)–urticosum (dioici) великорозмірних особин P. major , які виділяються ще й найвищими значеннями низки як, статичних метричних та алометричних показників, указує на наближеність цього місцезростання до еколого-ценотичного оптимуму та відношення популяції до процвітаючих. Виходячи з отриманих результатів, можна сказати, що розмірна структура ценопопуляцій P. major, суттєво змінюється при переході від одного фітоценозу до іншого. Ця особливість вказує на здатність даного виду до адаптації в різних умовах зростання. На основі отриманих кількісних та якісних характеристик ценопопуляцій досліджуваного виду ми можемо більш чітко оцінити ресурсний потенціал P. major та запропонувати науково обґрунтовані підходи до раціонального використання наявних запасів цінної лікарської сировини в зоні дослідження. На основі отриманих кількісних та якісних характеристик ценопопуляцій досліджуваного виду ми можемо більш чітко оцінити ресурсний потенціал P. major та запропонувати науково обґрунтовані підходи до раціонального використання наявних запасів цінної лікарської сировини в зоні дослідження. |
Databáze: | Directory of Open Access Journals |
Externí odkaz: |