Алегоричні протести національної еліти в Україні проти знищення козацької державності як вияв української державно-правової традиції

Autor: І. Terlyuk, P. Lepisevich
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 1, Iss 76 (2023)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2307-3322
2664-6153
DOI: 10.24144/2307-3322.2022.76.1.10
Popis: Висвітлюються питання алегоричних протестів української національної еліти останньої чверті XVIIІ ст. проти знищення козацької Гетьманщини. Проводиться думка, що такі протести були виявом української національної державно-правової традиції ‑ українські інтелектуали обстоювали права українців на власну державність й історичний устрій у відповідності з їх внутрішнім світом й цінностями. Проаналізовано алегоричні протести в знакових творах тодішньої української національної еліти – І. Котляревського, В. Капніста, Я. Козельського, М. Козачинського, Г. Сковороди. Зроблено висновок, що протести українських інтелектуалів були співзвучні з головними настроями доби – «змаганням за правду» й «пізнанням істини», що проникнуті визвольним змістом, а особливо проголошенням «вольності» за найвищу цінність. Наголошено, що найвидатніші філософи доби руйнації козацької Гетьманщини ‑ М. Козачинський і Г. Сковорода ‑ основну увагу зосередили на обґрунтуванні необхідності збереження національної ідентичності. Перший – через ідею домінанти культури («Духовного дому») у національному житті, а другий – ідеалу свободи, рівності та братерства, що виражався у формулі т. зв. «Горної республіки». Обґрунтовано, що вказані мислителі у своїх творах переводили увагу із суспільних чинників на індивідуальні – нація бачилась їм не у «юрбі», а у самозбереженні вибраних, свідомих її представників. Акцентовано, що від чисельності національно свідомих членів суспільства об'єктивно залежить ефективність утвердження здорових народних поглядів на суспільно-політичний устрій, працю, щастя людей. Наголошено, що підґрунтям для зростання чисельності таких вибраних людей має стати освіта, самопізнання і моральне самовдосконалення кожної людини. У підсумку визнано, що алегоричні протести національної інтелігенції проти інкорпораційної політики імперської Росії усе ж зосереджувалися на надто вузькій, однак, саме потребі збереження національної ідентичності через ідею домінанти національної культури й ідеалу свободи, рівності та братерства.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: