| Popis: |
Стаття присвячена дослідженню питання дефініції індивідуального акту як предмету публічно-правового спору, що є вкрай актуальним на сучасному етапі реформування державних інституцій та гармонізації законодавства України у процесі проведення переговорів щодо вступу до Європейського Союзу. У статті вказується, що публічно-правові спори щодо оскарження індивідуальних актів охоплюютьвсі сфери суспільного життя громадян та безпосередньо є наслідком реалізації публічно-владних управлінських функцій суб’єктами владних повноважень. Досліджено стан здійснення правосуддя адміністративними судами у 2020-2023 роках, та зроблено висновок про збільшення кількості публічно-правових спорів, що розглядаються адміністративними судами. Звернуто увагу, що вітчизняне законодавство є непослідовним у сфері термінології, зокрема, Закон України «Про адміністративну процедуру» оперує поняттям «адміністративного акту», Кодекс адміністративного судочинства України використовує поняття «індивідуальний акт», а Закон України «Про правотворчу діяльність» - «акти застосування права», «інші індивідуальні правові акти», «інші правові акти, що не містять норм права». У зв’язку з цим, суб’єкти владних повноважень часто по-різному підходять до питань термінологічного апарату при опрацюванні сотень правових актів. Крім того, наукова спільнота не має єдиного підходу з означеного питання, оперуючи поняттями «правові акти державного управління», «адміністративно-правові акти», «індивідуальні адміністративні акти», «індивідуальні акти управління», «індивідуальні адміністративно-правові акти» та «правові акти індивідуальної дії». З урахуванням дослідженого матеріалу, вказано, що, найчастіше, індивідуальний акт ототожнюють з поняттям адміністративного акту, що є вужчим. Тому, у контексті публічно-правового спору, що охоплює як адміністративне так і судове оскарження доцільним є вживання терміну індивідуальний акт. Зроблено висновок, що єдине розуміння до визначення дефініції індивідуального акту науковою спільнотою та законодавцем є вкрай важливим, так як формує єдиний підхід до їх застосування, тому запропоновано визначення дефініції індивідуального акту. |
