Проблеми діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях верхніх і нижніх кінцівок

Autor: E.M. Khoroshun, V.V. Makarov, V.V. Nehoduiko, S.A. Shipilov, Y.V. Klapchuk, S.V. Tertyshnyi
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Хірургія дитячого віку, Iss 3(80), Pp 83-91 (2023)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2304-0041
2521-1358
DOI: 10.15574/PS.2023.80.83
Popis: Наведено актуальні питання діагностичного моніторингу зміни судинного статусу в разі використання турнікета при бойовій травмі, а також питання діагностики турнікетного синдрому. Показано альтернативний діагностичний підхід у вигляді додаткового використання поліфокусної експрес-біопсії м’язів і динамічної цифрової термографії. Мета - проаналізувати проблемні питання діагностики та лікування турнікетного синдрому при вогнепальних пораненнях кінцівок для зменшення кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовувався турнікет. Матеріали та методи. За 16 місяців широкомасштабної агресії росії проти України в умовах Військово-медичного клінічного центру Північного регіону (ВМКЦ ПнР) проліковано 28 поранених із турнікетним синдромом кінцівок. Усі поранені були чоловічої статі, середній вік становив 34,2±0,6 року. Проаналізовано такі показники: термін накладення турнікета до прибуття на ROLE 2, локалізація турнікета, обсяг оперативного втручання на ROLE 2, термін перебування на ROLE 2, обсяг передопераційного обстеження у ВМКЦ ПнР, обсяг оперативних втручань в умовах ВМКЦ ПнР, кількість випадків гострого ушкодження нирок, потреба в замісній нирковій терапії, середній ліжко-день на ROLE 3, рівень летальності. Проведено класичні загальноклінічні дослідження в поєднанні з термографічним і гістологічним дослідженням. Результати. За локалізацією при вогнепальних пораненнях із турнікетним синдромом переважали поранення нижніх кінцівок (28 (82,4%) випадків) над верхніми кінцівками (6 (17,6%) випадків). Усього вогнепальних переломів при турнікетному синдромі було 12 (35,3%) випадків. Усі (28) поранені надходили з накладеними турнікетами на кінцівках. Термін накладення турнікета до госпіталізації на ROLE 3 становив від 3 годин 10 хвилин до 11 годин 25 хвилин, у середньому - 5 годин 35 хвилин ±20 хвилин. У 5 (14,7%) випадках були проби зняти турнікет при термінах його накладення понад 3 години на рівні ROLE 1. У 6 (21,4%) поранених на одній анатомо-функціональній ділянці було 2 турнікети, що призвело до ампутації на проксимальному рівні. Середній термін перебування на ROLE 2 з турнікетним синдромом дорівнював 60±10 годин. Усім пораненим (28 пацієнтів) із турнікетним синдромом виконали 34 ампутації. 16 (57,1%) поранених із турнікетним синдромом мали гостре ушкодження нирок і отримували пролонговану замісну ниркову терапію. Ця категорія поранених мала турнікетний синдром на рівні стегна. Для діагностики турнікетного синдрому використали поліфокусну експрес-біопсію м’язів та динамічну цифрову термографію. Висновки. Поліпшення підготовки бойових медиків сприятиме зменшенню кількості організаційних і технічних помилок при пораненнях кінцівок, де використовується турнікет. Тривало накладений турнікет призводить до високого рівня ампутації кінцівки в разі непоправних змін у м’язах. Існує потреба в подальшому розробленні об’єктивних методів діагностики турнікетного синдрому. Запропоновані додаткові методи діагностики у вигляді поліфокусної експрес-біопсії та термографії дадуть змогу об’єктивізувати обсяг ушкодження внаслідок стояння турнікета. Дослідження проведено відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено локальними етичними комісіями всіх установ, що брали участь у дослідженні. На проведення досліджень отримано інформовану згоду пацієнтів. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: