| Popis: |
Стаття присвячена питанням удосконалення інституту дисциплінарної відповідальності суддів, що гарантуватиме уникнення втрати авторитету судової влади через прояви непрофесійності або ж відкритої протиправності використання наданих повноважень окремими суддями, з визначеними «запобіжниками» можливості позапроцесуального тиску на суддів. Метою статті є формування науково обґрунтованих висновків щодо необхідності закріплення у законі складів дисциплінарних проступків як нормативних підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, визначення допустимого рівня їхньої законодавчої конкретизації та вичерпності, їхнього впливу на ефективність функціонування системи судочинства. Для «молодих» демократій у період становлення характерна тенденція конкретизації визначеності у нормативно-правових актах підстав звільнення судді з посади, що об’єктивно повинно стати пересторогою від широкого розсуду органів, що здійснюють дисциплінарні провадження, і усунути потенційну загрозу використання дисциплінарної процедури з метою тиску на суддів у незаконний спосіб. За підсумками дослідження виділено три основні компоненти, які в комплексі дозволяють позитивно оцінити здійснення процедури дисциплінарного провадження, в тому числі застосування підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, а саме: 1) наявність нормативних положень, якими визначені керівні принципи на рівні закону (з допустимим ступенем чіткості визначення та обмежувального тлумачення); 2) послідовна і передбачувана практика їх застосування у діяльності дисциплінарних органів з використанням дискреції, що матиме інституціональне значення у оцінці правозастосування; 3) наявність належних юридичних захисних механізмів у вигляді наявності незалежного та безстороннього перегляду рішень дисциплінарного органу з врахуванням предмету судового контролю та меж допустимості за реалізацією його дискреційних повноважень. Нормативна визначеність підстав дисциплінарної відповідальності повинна розвиватися як у напрямку конкретизації складів дисциплінарних проступків, так і шляхом усунення колізій та прогалин у відповідних нормах, а дисциплінарні органи - виробляти зрозумілу, послідовну і чітку практику їхнього застосування. |
