| Popis: |
У статті розглядаються аргументи, які німецький філософ ХХ століття Йоганнес Тиссен викладає стосовно питання взаємозв’язку між індивідуальними і соціальними аспектами буття людини у праві. Предметом критичного коментування Тиссен обирає інтерпретацію людського буття у праві німецького філософа права Вернера Майхофера. Тиссен аналізує та коментує погляди В. Майхофера з урахуванням свого підходу до з’ясування взаємозв’язків між індивідуальним та соціальним буттям, а також їхнього обґрунтування у контексті протиставлення справжнього та несправжнього існування. Філософ вбачає основну помилку В. Майхофера у неправильній інтерпретації взаємовідношення індивідуального та загального, що спотворює розуміння сутності людини. Водночас він визнає правильність загального підходу В. Майхофера до пояснення сутності людини як індивіда і як соціальної істоти. У той же час Й. Тиссен звертає увагу на розділення названих складових через введення В. Майхофером у власну концепцію екзистенціалу «буття-як» (нім. Als-Sein, буття у певній соціальній ролі). Таке розділення, за висновками Й. Тиссена, призводить до розчленування майхоферівського права на екзистенційне природне право та інституційне природне право. Проте, Тиссен не пояснює сам процес цього розчленування та роль екзистенціалу буття-як в цьому процесі. Зазначається, що Тиссен розглядає напрацювання Майхофера як спробу розширити філософський підхід до теми людського існування через аналіз людського існування у праві. Але запропонований Тиссеном шлях подолання цієї ізоляції залишається без належного обґрунтування. Авторами доводиться, що розрізнення В. Майхофером двох аспектів людського буття – буття Самістю і буття-як – так само як і виокремлення екзистенційного та інституційного природного права ставить під знак питання власне екзистенціалістський характер філософсько-правової концепції В. Майхофера в тій частині, яка стосується соціально-правових ролей. |
