Типи номінації еклезіонімів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст.

Autor: Василик О.Б.
Jazyk: English<br />Spanish; Castilian<br />French<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Alfred Nobel University Journal of Philology, Vol 19, Iss 1, Pp 242-248 (2020)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2523-4463
2523-4749
DOI: 10.32342/2523-4463-2020-1-19-23
Popis: У статті визначаються мотиви номінації та структурної будови назв давніх храмів Уманщини ХVІІІ–ХІХ ст. Релігійні споруди протягом свого існування часто зазнавали перебудови та перейменування, тому зазвичай еклезіоніми мали декілька варіантів, навіть у межах одного й того ж документа зафіксовано різноманітні моделі назви конкретного об’єкта. У науковий обіг вперше введено еклезіонімний фактичний матеріал історичної Уманщини та досліджено його структурно-словотвірні та лексико-семантичні особливості в діахронному аспекті. Відповідно до принципу номінації того чи іншого еклезіоніма назви релігійних споруд досліджуваної території поділено на такі підгрупи: 1) еклезіоніми відапелятивного походження (Базиліанський монастир, фарний костел); 2) еклезіоніми відонімного походження. До другої підгрупи відносимо відагіонімні (утворені шляхом трансонімізації агіонімів – імен апостолів, старозавітніх пророків та мучеників, які прославилися святістю свого життя) та відеортонімні назви (утворені від еортонімів – власних назв на позначення церковних свят). Найчастіше церкві давали назву, що відповідала певному релігійному календарному святу, у день якого відбувалося її освячення. Це переважно були дні, на які припадали найбільші свята: Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста, Вознесіння Господнього, Різдва Пресвятої Богородиці та ін. Також багато церков мають імена святих – канонізованих церквою осіб, які були захисниками православ’я, наприклад: церква Петра й Павла, церква Михаїла, церква Андрія.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: