Участь держави в інвестиційних угодах (міжнародна інвестиційна діяльність): питання імунітету та юрисдикції

Autor: E. V. Popko
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2024
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, Vol 1, Iss 83 (2024)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2307-3322
2664-6153
DOI: 10.24144/2307-3322.2024.83.1.54
Popis: Вказується, міжнародні приватно-правові відносини у наш час значно розширюються, перш за все, у зв’язку з інтернаціоналізацією господарського життя. Для сучасного світу являється характерною економічна взаємозалежність держав, розширення не тільки традиційних форм зовнішньоекономічних зв’язків, але й таких порівняно нових форм, як лізингові операції, концесії, франчайзинг та інші. У статті розглядаються сучасні тенденції розвитку державного імунітету в міжнародних приватноправових відносинах, зокрема в інвестиційних відносинах. Визначається коло цих відносин та надається їм загальна характеристика, а також виявляються особливості участі держави у цих відносинах як суб’єкта міжнародного приватного права. Розглядаються зміст, види міжнародних інвестиційних відносин, тенденції розвитку та особливості правового регулювання. Особливу увагу автор приділяє юрисдикційним питанням вирішення інвестиційних спорів з участю держав. Аналізуються нормативно-правові акти та показана роль судової практики у цій сфері. Обґрунтовується необхідність застосування функціонального (обмеженого) імунітету у міжнародних приватно-правових відносинах. Розширення кола міжнародних приватних правовідносин з плином часу внаслідок розвитку зовнішньоекономічної діяльності, процесів інтеграції, взаємозалежності держав у другій половині ХХ ст. сприяло поширенню участі держави у цивільних (приватних) відносинах, що об’єктивно привело до утвердження концепції функціонального (обмеженого) імунітету в законодавчій, судовій та договірній практиці різних країн. Концепція обмеженого імунітету стає все більш популярною у світі, що пояснюється розвитком економічних зв’язків різних країн і все більш широким втягненням у комерційну діяльність держав, які від свого імені вступають у різні зовнішньоторговельні угоди, отримують займи в іноземних банках, використовують морський транспорт у торговельних цілях, тобто своїми діями як би самі ставлять себе у становище комерсанта, торговця, приватної особи, що дозволяє потім судам розглядати їх в якості звичайних учасників процесу. Сучасний вектор політики більшості держав континентального права у питаннях імунітету зміщується до використання обмеженого імунітету держав.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: