Ефективність використання рістрегуляторів і мікродобрив у живленні кукурудзи у Лісостепу Західному

Autor: В. Г. Молдован, Ж. А. Молдован
Jazyk: English<br />Ukrainian
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Зернові культури, Pp 106-114 (2022)
Druh dokumentu: article
ISSN: 2523-4544
2706-5871
DOI: 10.31867/2523-4544/0239
Popis: Актуальність. Добрива є одним із найефективніших засобів впливу на урожайність і якість зерна кукурудзи. Поряд з макроелементами (N, P, K) у формуванні зернової продуктивності кукурудзи важливу роль відіграють мікроелементи (B, Cu, Fe, Mn, Zn, Mo). Потреба в цих елементах невелика, однак вони вкрай необхідні для росту і розвитку рослин. Ефективним способом забезпечення рослин мікроелементами протягом вегетації можуть бути обробка насіння та позакореневі підживлення, що сприятимуть покращенню якості продукції, збільшенню урожайності та економічної ефективності вирощування кукурудзи. Застосування регуляторів росту, комплексних рідких добрив є одним з нових і перспективних напрямів у сільському господарстві України, однак малодослідженим в умовах Західного Лісостепу. Мета. Вивчення впливу стимуляторів росту та комплексних мікродобрив на ріст і розвиток рослин, формування показників індивідуальної продуктивності, урожайності та якості зерна кукурудзи в умовах Лісостепу західного. Матеріали і методи. Дослідження проводили у 2019–2020 рр. на чорноземах опідзолених середньосуглинкових. У двохфакторному досліді вивчали гібриди кукурудзи ДН Меотида та ДБ Хотин; стимулятори росту (Вимпел-К, Вимпел-2) та мікродобрива (Оракул насіння, Оракул мульти-комплекс, Оракул колофермин цинку, Оракул колофермин магнію), що використовували для обробки насіння або обприскування посівів у фази 3–5 та 7–9 листків. Результати. Встановлено, що рослини досліджуваних гібридів кукурудзи формували різну кількість качанів на дослідних ділянках, а саме ДН Меотида – 98–108, ДБ Хотин – 93–98 продуктивних качанів на 100 рослинах. Допосівна обробка насіння та позакореневе підживлення кукурудзи на ранніх етапах росту забезпечували зростання ваги зерна з 1 качана ранньостиглого гібриду ДН Меотида на 7,1–27,2 %, а середньораннього гібриду ДБ Хотин – на 5,5–29,4 %, маси 1000 зерен, відповідно, на 6,9–12,3 % та 10,5–16,0 %. Урожайність зерна зростала у ранньостиглого гібриду ДН Меотида на 8,9–27,6 %, у середньораннього гібриду ДБ Хотин – на 8,7–26,1 %. Висновки. Найвищі показники індивідуальної продуктивності та урожайності зерна забезпечує варіант, який передбачає обробку насіння: Вимпел-К + Оракул насіння + Оракул цинк; обробку посівів у фазу 3–5 листків: Вимпел-2 + Оракул фосфор та у фазу 7–9 листків: Вимпел-2 + Оракул цинк + Оракул магній). Вага зерна з 1 качана збільшується, порівняно до контролю, у ранньостиглого гібриду ДН Меотида на 27,2 %, середньораннього ДБ Хотин – на 29,4 %, маса 1000 зерен – на 12,3 та 16,0 %, урожайність зерна – на 27,6 та 26,1 % відповідно
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: