Психофізичні наслідки голоду 1921-1923 рр. у дітей України

Autor: Hennadii Vasylchuk, Inna Shugalyova
Jazyk: English<br />Russian<br />Ukrainian
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Емінак, Iss 3(43), Pp 204-220 (2023)
Druh dokumentu: article
ISSN: 1998-4634
2708-0226
DOI: 10.33782/eminak2023.3(43).666
Popis: У статті досліджено епідеміологічну ситуацію серед дітей в Україні у роки голоду 1921-1923 рр., з’ясовано причини поширення пандемій холери, тифу й інших хвороб, визначено пролонговані наслідки тривалого голодування на організм дитини. Метою статті є аналіз епідеміологічного ситуації у голодуючих губерніях України у роки голоду 1921-1923 рр. та з’ясування його психофізичних наслідків. Методологія статті базується на інтердисциплінарному підході. Застосовано методи історичних, соціологічних, статистико-демографічних наук, контент аналіз, метод соціокультурної динаміки, мікроісторичний підхід, методи історичної антропології. Наукова новизна полягає у тому, що на основі історичних джерел доведено, що діти України стали найбільш численними жертвами голоду 1921-1923 рр. У населених пунктах УСРР майже не залишилося дітей, народжених у 1915-1918 рр. Відчутними стали й пролонговані наслідки зазначеної трагедії. Діти, що тривалий час перебували у стані постійного голодування, мали знівечене здоров’я, викривлену психіку, деформоване світосприйняття, оскільки щодня вони боролися за виживання, на їх очах гинули їх близькі та знайомі. Висновки. Голод, який вирував в українських губерніях у 1921-1923 рр., став основною причиною масової загибелі дітей. Це явище обумовило загострення епідеміологічної ситуації в УСРР, оскільки призводило до фізичної та психологічної виснаженості дитячого організму, зниження у них імунітету. Комуністичний режим не зміг забезпечити дітям України відповідного медичного догляду та санітарної допомоги. Діти, що залишалися у живих, мали підірване здоров’я та надламану психіку. Голодне повсякдення українських дітей у 1921-1923 рр. перетворилося на сіру знеособлену буденність, постійне блукання у пошуках їжі та прихистку. Апатія, безнадійність, зневіра та безперспективність буття стали супутниками щоденного існування. Багато дітей втратили зв’язок із родинами, опинилися у притулках, поповнили категорію соціальних сиріт. Українське суспільство змінилося під впливом голоду 1921-1923 рр. Проте ще більша трансформація національних витоків і ментальних підвалин відбулося під час Голодомору 1932-1933 рр.
Databáze: Directory of Open Access Journals
Externí odkaz: