Historique de l'étude de la régulation chronorythmique des fonctions physiologiques du corps humain

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Current issues of social sciences and history of medicine; No. 4 (32) (2021): Current issues of social studies and history of medicine; 84-86
Enjeux actuels des sciences sociales et de l'histoire de la médecine; No. 4 (32) (2021): Enjeux actuels des sciences sociales et de l'historie de la medecine; 84-86
Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; № 4 (32) (2021): Актуальные вопросы общественных наук и истории медицины; 84-86
Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; № 4 (32) (2021): Актуальні питання суспільних наук та історії медицини; 84-86
ISSN: 2311-9896
2411-6181
Popis: Materials and methods. Analysis of domestic and foreign literature, which highlights the physiological significance chronorhythms and problems of desynchrony and historical stages. Main part. The role of the pineal gland and epiphyseal hormone melatonin in diurnal and seasonal rhythms, sleepactivity to date is undeniable. In animals and human melatonin secretion pineal gland coincides with normal sleep clock. There is a hypothesis that melatonin plays an important role role in opening the so-called gates of sleep and in inhibiting modes activity. Melatonin secretion is subordinate circadian rhythm. The concentration of the hormone in the blood maximum in the dark, minimum - in the light. Synthesis and the activity of the hormone increases after sunset, and the peak concentration is observed around 3 o'clock at night. Conclusions. Analysis of changes in chronorhythms and their inconsistencies helps identify: 1. New approaches to diagnosis, prevention and improvement of temporary schemes of medical measures at diseases of various forms. 2. The impact of desynchrony on organs and body systems. 3. The role of mechanisms of adaptation of the organism to environment.
Matériaux et méthodes. Analyse des marchés nationaux et étrangers littérature, qui met en évidence l'importance physiologique chronorythmes et problèmes de désynchronisation et étapes historiques. Partie principale. Le rôle de la glande pinéale et de l'hormone épiphysaire mélatonine aux rythmes diurnes et saisonniers, sommeil l'activité à ce jour est indéniable. Chez les animaux et sécrétion de mélatonine humaine glande pinéale coïncide avec la normale horloge de sommeil. Il y a une hypothèse que la mélatonine joue un rôle important rôle dans l'ouverture des soi-disant portes du sommeil et dans l'inhibition des modes activité. La sécrétion de mélatonine est subordonnée rythme circadien. La concentration de l'hormone dans le sang maximum dans l'obscurité, minimum - à la lumière. Synthèse et l'activité hormonale augmente après le coucher du soleil et le pic la concentration est observée vers 3 heures du soir. Conclusions. L'analyse des changements de chronorythmes et de leurs incohérences aide identifier : 1. De nouvelles approches de diagnostic, de prévention et amélioration des régimes temporaires de mesures médicales à maladies de diverses formes. 2. L'impact de la désynchronisation sur les organes et systèmes du corps. 3. Le rôle des mécanismes d'adaptation de l'organisme à environnement.
Согласно данным литературных источников, биологические ритмы человека – это определенные частоты, от скорости и замедления которых зависит функционирование органов и систем организма человека, его психологическое состояние. У здоровых людей ритмы физиологических процессов синхронизированы как между собой, так и с ритмами окружающей среды, а синхронизация биоритмов, сохранение их фазовых соотношений обеспечивают оптимальные условия функционирования организма и являются признаком здоровья. Цель этого исследования состоит в изучении исторических аспектов хроноритмической регуляции физиологических функций организма человека и анализе влияния десинхроноза. Материалы и методы. Анализ отечественной и зарубежной литературы, где освещаются физиологическое значение хроноритмов и проблемы десинхроноза и исторические этапы. Основная часть. Роль эпифиза и эпифизарного гормона мелатонина в суточной и сезонной ритмике, режиме сна-активности на сегодняшний день бесспорна. У животных и человека секреция мелатонина эпифизом совпадает с обычными часами сна. Есть гипотеза, что мелатонин играет важную роль в открытии так называемых ворот сна и в торможении режимов активности. Секреция мелатонина подчинена циркадианному ритму. Концентрация гормона в крови максимальна в темное время суток, минимальная – в светлое. Синтез и активность гормона увеличивается после заката, а пик концентрации отмечается около 3 часов ночи. Выводы. Анализ изменений хроноритмов и их несоответствия помогает определить: 1. Новые подходы к диагностике, профилактике и совершенствованию временных схем лечебных мероприятий при заболеваниях разных форм. 2. Воздействие десинхронии на органы и системы организма. 3. Роль механизмов адаптации организма к среде.
Згідно з даними літературних джерел, біологічні ритми людини – це певні частоти, від швидкості та уповільнення яких залежить функціонування органів та систем організму людини, її психологічний стан. У здорових людей ритми фізіологічних процесів синхронізовані як між собою, так і з ритмами навколишнього середовища, а синхронізація біоритмів, збереження їх фазових співвідношень забезпечують оптимальні умови функціонування організму та є ознакою здоров'я. Мета цього дослідження полягає у вивченні історичних аспектів хроноритмічної регуляції фізіологічних функцій організму людини та аналізі впливу десинхронозу. Матеріали та методи. Аналіз вітчизняної та зарубіжної літератури, де висвітлюються фізіологічне значення хроноритмів та проблеми десинхронозу та історичні етапи. Основна частина. Роль епіфіза та епіфізарного гормону мелатоніну в добовій та сезонній ритміці, режимі сну-активності на сьогоднішній день безперечна. У тварин і людини секреція мелатоніну епіфіз збігається зі звичайним годинником сну. Є гіпотеза, що мелатонін відіграє важливу роль у відкритті так званих воріт сну та у гальмуванні режимів активності. Секреція мелатоніну підпорядкована циркадіанному ритму. Концентрація гормону в крові максимальна у темний час доби, мінімальна – у світле. Синтез та активність гормону збільшується після заходу сонця, а пік концентрації відзначається близько 3 годин ночі. Висновки. Аналіз змін хроноритмів та їх невідповідності допомагає визначити: 1. Нові підходи до діагностики, профілактики та вдосконалення тимчасових схем лікувальних заходів при захворюваннях різних форм. 2. Вплив десинхронії на органи та системи організму. 3. Роль механізмів адаптації організму до середовища.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: