Pharmacogenetic Aspects of Airways’ Obstruction Relief Therapy of Bronchial Asthma Attacks in Schoolchildren

Autor: Mikaluk, L.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2013
Předmět:
Zdroj: CHILD`S HEALTH; № 2.45 (2013); 43-46
Здоровье ребенка-Zdorovʹe rebenka; № 2.45 (2013); 43-46
Здоров'я дитини-Zdorovʹe rebenka; № 2.45 (2013); 43-46
ISSN: 2224-0551
2307-1168
Popis: On the base of a complex examination of 215 schoolchildren who suffer bronchial asthma, there have been established that clinical manifestations of severity of bronchial obstructive syndrome during disease exacerbation do not depend on acetylating status. However, a homozygosity on both alleles of the glutathione transferase gene (GSTT1+M1+) has been connected to greater severity of asthma attacks, while a lack of the T-allele in children with slow acetylating phenotype has been associated with more frequent use of systemic corticosteroids and somewhat better results of airways obstruction relief therapy. Occurrence of GSTT1+M1+ genotype in patients with accelerated processes of acetylation significantly increased the risk of the inefficiency of bronchial obstruction relief therapy (odds ratio 12.4, relative risk — 6.4, the absolute risk — 50 %).
На основании комплексного обследования 215 детей школьного возраста, страдающих бронхиальной астмой, установлено, что клинические проявления тяжести бронхообструктивного синдрома во время обострения заболевания не зависят от особенностей ацетиляторного статуса, однако гомозиготность по обеим аллелям гена глутатионтрансферазы (GSТT1+M1+) ассоциируется с более выраженной тяжестью приступов, а отсутствие Т-аллеля у детей с медленным ацетиляторным фенотипом — с более частым использованием системных глюкокортикостероидов и несколько лучшими результатами дезобструктивной терапии. Генотип GSТT1+M1+ у больных с быстрыми процесами ацетилирования существенно повышает риск недостаточной эффективности дезобструктивной терапии (отношение шансов 12,4, относительный риск — 6,4, абсолютный риск — 50 %).
На підставі комплексного обстеження 215 дітей шкільного віку, які страждають від бронхіальної астми, встановлено, що клінічні прояви тяжкості бронхообструктивного синдрому під час загострення захворювання не залежать від особливостей ацетиляторного статусу, проте гомозиготність за обома алелями гена глутатіонтрансферази (GSТT1+M1+) асоціюється з більшою тяжкістю нападів, а відсутність Т-алеля в дітей із повільним ацетиляторним фенотипом — із більш частим використанням системних глюкокортикостероїдів та дещо кращими результатами дезобструктивної терапії. Генотип GSТT1+M1+ у хворих із прискореними процесами ацетилювання суттєво підвищував ризик недостатньої ефективності дезобструктивної терапії (відношення шансів 12,4; відносний ризик — 6,4, абсолютний ризик — 50 %).
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: