АЛГОРИТМ ВИЗНАЧЕННЯ ПОЧАТКОВОЇ ТОЧКИ ПРИ МОДЕЛЮВАННІ ЗА МЕТОДОМ МОЖЛИВИХ НАПРЯМКІВ
Autor: | Kryazhych, O. O., Trofymchuk, O. M., Kovalenko, O. V. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: | |
Zdroj: | Radio Electronics, Computer Science, Control; № 3 (2019): Radio Electronics, Computer Science, Control; 40-46 Радиоэлектроника, информатика, управление; № 3 (2019): Радиоэлектроника, информатика, управление; 40-46 Радіоелектроніка, iнформатика, управління; № 3 (2019): Радіоелектроніка, інформатика, управління; 40-46 |
ISSN: | 1607-3274 2313-688X |
Popis: | Context. The problem of determining the starting point when of G. Zoutendijk’s method of possible directions is considered, namely the case where such a point can be arbitrary or even unknown. Presented in the article allows to determine the further direction of movement in such a way that with a minimum number of study points to obtain the most accurate result. The solution of the above problem relates to the description of complex surfaces that can be represented by a gully function. The definition of the starting point is used in the practice of modeling the development of environmental risks in technogenic pollution of intersections of territories.Objective. The solution of the problem of choosing the starting point when using the method of possible directions for describing complex surfaces ravine function.Method. The article uses the method of G. Zoutendijk for solving tasks Chebyshev’s approximation.Results. An algorithm for determining the starting point for a problem with linear constraints is introduced. An approach for solving complex tasks of representation of gully functions with the minimum possible number of iterations is presented. The results of mathematical modeling are tested in practice to solve the problem of description of the contaminated area by hydrogen’s radioisotope – tritium.Conclusions. An approach to determining the starting point in the calculations using the method of possible directions of G. Zoutendijk that allows you to select a point to build from it the motion vector with the specified step and to determine the direction of the second point to draw the next step. This takes into account the limitations, in particular – the values at each new point must be expressed in a non-negative number. For the given normalization, there are a number of features that should be taken into account in the calculation and construction of algorithms for solving applied problems according to the proposed approach. For example, some iterations can lead to more calculations and transformations on each iteration, but the number of iterations is smaller than other types of iterations. This depends on the size of the task and the number of constraints in each case. The presented approach can be used in the development of methods, models and algorithms for the description of rough terrain to solve the problems of visualization of the process of pollution by dangerous substances. Актуальность. Рассмотрена задача определения начальной точки при выполнении метода возможных направлений Дж. Зойтендейка, а именно: случай, когда такая точка может быть произвольной или вообще неизвестной. Представленное решение данной задачи позволяет определить дальнейшее направление движения таким образом, что при минимальном количестве точек исследования получить максимально точный результат. Все изложенное относится к описанию сложных поверхностей, которые могут быть представлены овражной функцией. Определение начальной точки используется в практике моделирования развития экологических рисков при техногенном загрязнении сложных пересечениях территорий.Целью данной работы является решение задачи выбора начальной точки при использовании метода возможных направлений для описания сложной поверхности овражной функцией.Метод. В работе использован метод Дж. Зойтендейка для решения задач чебышевского приближения.Результаты. Представлен алгоритм определения начальной точки для задачи с линейными ограничениями. Приведен подход для решения сложных задач вычисления овражных функций с минимально возможным количеством итераций. Результаты математического моделирования проверены на практике описания загрязненной территории радиоизотопом водорода – тритием.Выводы. Предложен подход к определению начальной точки при выполнении расчетов с использованием метода возможных направлений Дж. Зойтендейка, который позволяет выбрать точку, построить из нее вектор движения с заданным шагом и определить по направлению вектора вторую точку для построения следующего шага. При этом учитываются ограничения, в частности – значения в каждой новой точке должно быть выражено неотрицательным числом. Для приведенных нормализаций существует ряд особенностей, которые следует учитывать при расчетах и построении алгоритмов решения прикладных задач согласно предложенного подхода. Так, некоторые итерации могут привести к большему объему расчетови преобразований над каждой из итераций, однако количество итераций меньше в сравнении с другими типами итераций. Это зависит от размеров задачи и количества ограничений в каждом случае. Приведенное может быть использовано при разработке методов, моделей и алгоритмов описания пересеченных территорий для решения задач визуализации процесса и прогнозирования техногенного загрязнения. Актуальність. Розглянута задача визначення початкової точки при виконанні методу можливих напрямків Дж. Зойтендейка, а саме: випадок, коли така точка може бути довільною або, взагалі, невідомою. Наведене дозволяє визначити подальший напрямок руху таким чином, що при мінімальній кількості точок дослідження отримати максимально точний результат. Рішення представленої задачі відноситься до опису складних поверхонь, які можуть бути представлені яружною функцією. Визначення початкової точки використовується в практиці моделювання розвитку екологічних ризиків при техногенному забрудненні складних пересічних територій.Мета. Метою даної роботи є вирішення задачі вибору початкової точки при використанні методу можливих напрямківдля опису складної поверхні яружною функцією.Метод. В роботі використано метод Дж. Зойтендейка для вирішення задач чебишовського наближення.Результати. Представлений алгоритм визначення початкової точки для задачі з лінійними обмеженнями. Наведено підхід для вирішення складних задач представлення яружних функцій з мінімально можливою кількістю ітерацій. Результатиматематичного моделювання перевірені на практиці опису забрудненої території радіоізотопом водню – тритієм.Висновки. Запропонований підхід до визначення початкової точки при виконанні розрахунків з використанням методуможливих напрямків Дж. Зойтендейка, який дозволяє обрати точку, побудувати з неї вектор руху з заданим кроком і визначити за напрямком вектору другу точку для побудови наступного кроку. При цьому враховуються обмеження, зокрема – значення у кожній новій точці повинно бути виражене невід’ємним числом. Для наведених нормалізацій є ряд особливостей, які слід враховувати при розрахунках та побудові алгоритмів вирішення прикладних задач за запропонованим підходом. Так, деякі ітерації можуть призвести до більшого обсягу розрахунків та перетворень над кожною з ітерацій, проте кількість ітерацій менше у порівнянні з іншими типами ітерацій. Це залежить від розмірів задачі та кількості обмежень у кожному випадку. Наведене може бути використане при розробці методів, моделей та алгоритмів опису пересічених територій для вирішення задач візуалізації процесу та прогнозування техногенного забруднення. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |