Ontogeneticl features of the secretory apparatus of rat atrial myocardium
Autor: | Shevchenko, K. M., Tverdokhleb, I. V. |
---|---|
Jazyk: | ukrajinština |
Rok vydání: | 2012 |
Předmět: | |
Zdroj: | Morphologia; Том 6, № 3 (2012); 72-77 |
ISSN: | 1997-9665 |
Popis: | The purpose of the research – ultrastructural and histochemical analysis of the secretory apparatus development of rat atrial myocardium. The highest secretory activity of the mature myocardium appears at the right ear of the heart due to the predominance of highly specialized secretory myocytes (over 75% of the myocyting population). Secretory activity of the mature areas of the myocardium decreases in the sequence: the left auricle - right atrium - the left atrium - interatrial septum - interventricular septum - right ventricle - the left ventricle. The development of the secretory apparatus on the stages of histogenesis of the myocardium based on the conversion of the quantitative relation between high and low specialized secretory cardiomyocytes. The highest rates of formation of heterogeneity secretory apparatus characteristic for myocardium of the right auricle of the heart while the lowest – for interatrial septum of the myocardium. Ventricular myocardium has a moderate secretory activity on the early postembryonic development of a rat; mature ventricular cardiomyocytes lose their secretory activity. Definitive level of heterogeneity of the secretory apparatus of the myocardium achieved by the end of the 1st month of postnatal ontogenesis of rats. Цель исследования – ультраструктурный и гистохимический анализ развития секреторного аппарата предсердного миокарда крыс. Наивысшая секреторная активность зрелого миокарда проявляется в правом ушке сердца, что обусловлено преобладанием высоко специализированных секреторных миоцитов (свыше 75% от численности миоцитарной популяции). Секреторная активность участков зрелого миокарда убывает в последовательности: левое ушко – правое предсердие – левое предсердие – межпредсердная перегородка – межжелудочковая перегородка – правый желудочек - левый желудочек. Развитие секреторного аппарата на этапах гистогенеза миокарда основано на преобразованиях количественного соотношения между высоко и низко специализированными секреторными кардиомиоцитами. Наиболее высокие темпы формирования гетерогенности секреторного аппарата характерны для миокарда правого ушка сердца; наиболее низкие – для миокарда межпредсердной перегородки. Желудочковый миокард обладает умеренной секреторной активностью в раннем постэмбриональном развитии крыс; зрелые кардиомиоциты желудочков утрачивают секреторную активность. Дефинитивный уровень развития гетерогенности секреторного аппарата миокарда достигается к концу 1-го месяца постнатального онтогенеза крыс. Мета дослідження – ультраструктурний і гістохімічний аналіз розвитку секреторного апарата передсердного міокарда щурів. Найвища секреторна активність зрілого міокарда виявляється у правому вушку серця, що обумовлено переважанням високо спеціалізованих секреторних міоцитів (понад 75% від чисельності міоцитарной популяції). Секреторна активність ділянок зрілого міокарда убуває в послідовності: ліве вушко – праве передсердя – ліве передсердя – міжпередсердна перегородка – міжшлуночкова перегородка – правий шлуночок – лівий шлуночок. Розвиток секреторного апарата на етапах гістогенезу міокарда грунтується на перетвореннях кількісного співвідношення між високо і низько спеціалізованими секреторними кардіоміоцитами. Найбільш високі темпи формування гетерогенності секреторного апарата характерні для міокарда правого вушка серця; найбільш низькі – для міжпередсердної перегородки. Шлуночковий міокард має помірну секреторну активність у ранньому постембріональному розвитку щурів; зрілі кардіоміоцити шлуночків втрачають секреторну активність. Дефінітивний рівень розвитку гетерогенності секреторного апарата міокарда досягається до кінця 1-го місяця постнатального онтогенезу щурів. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |