Борис Грінченко про українські національні справи: епістолярний, мовний та редакторський аспекти

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Information Space; No. 1(7) (2021); 175-196
Український інформаційний простір; № 1(7) (2021); 175-196
ISSN: 2616-7948
2617-1244
Popis: The article is devoted to the understanding of Borys Hrinchenko epistolary dialogues on Ukrainian national affairs. In particular, the research studied the epistolary as a component of the scientific and literary process, the problems of language, literature, science standardization in Borys Hrinchenko’s letters. The article clarifies Borys Hrinchenko’s activity as the editor of P. Kulish Bible translation. It turned out that Hrinchenko approached the epistolary heritage in a historical dimension. It is not accidental when Ioil Rudenko handed him out a notebook of different genres of ancient works, found in a priest in the Hlukhiv region, among them "Letter" – a kind of instructions and samples of writing letters to officials and relatives, he immediately published it on the pages of "Zemskyi collection of the Chernihiv province" with its own preface. The study singles out the Kyiv period of Borys Hrinchenko’s life and work in 1902–1909, which was marked, among other things, by active correspondence with scientists and cultural figures, and publishers. The article emphasizes that a special place in the epistolary dialogues on several Ukrainian problems belongs to Borys Hrinchenko’s correspondence with Hanna Barvinok. It is about the preparation for publication of "Stories from the People’s Mouth" by Hanna Barvinok, a historical and literary essay about her "Poet of Women’s Grief" and the popularization of her ethnographic and folklore stories among the Ukrainian community. The article outlines that B. Hrinchenko’s letters certify the aspirations and practical work in the field of national culture development on a democratic, national basis. Most of the public events initiated by V. Hnatiuk and B. Hrinchenko agreed with the needs of the time and the idea of the unity of Ukraine. Hrinchenko’s letters to V. Hnatiuk prove the high development of the epistolary style in Ukrainian literature, its publicism. Based on the study, it was concluded that Hrinchenko intended to create a separate type of literature – epistolary literature, including intimate epistolary literature with a sincere patriotic content and a high culture of presentation. Also, B. Hrinchenko was among those who persuaded P. Kulish to make a new translation of the Bible. It turned out that the publication of the Bible was preceded by painstaking work on making copies of the Kulish translation, which was also undertaken by Borys Hrinchenko. The Bible publication was an event of lasting significance.
Стаття присвячена осмисленню епістолярних діалогів Бориса Грінченка про українські національні справи. Зокрема, досліджено епістолярію як складник наукового, публіцистичного і літературного процесу, проблеми унормування мови, літератури, науки в листах Бориса Грінченка, а також з’ясовано діяльність Бориса Грінченка як редактора Кулішевого перекладу Біблії. З’ясовано, що Грінченко підходив до епістолярної спадщини в історичному освітленні. Не випадково ж, коли Іоіль Руденко передав йому віднайдений у священника на Глухівщині зшиток різних за жанрами давніх творів, а серед них «Листовню» – своєрідну інструкцію і зразки написання листів офіційним і близьким особам, – він відразу опублікував її на сторінках «Земского сборника Черниговской губернии» із власною передмовою. Виокремлено у дослідженні Київський період життя і творчості Бориса Грінченка 1902–1909 рр., який був позначений, крім всього іншого, активним листуванням із діячами науки та культури, видавцями. У статті підкреслюється, що особливе місце в епістолярних діалогах про низку українських проблем належить листуванню Бориса Грінченка із Ганною Барвінок. Йдеться про підготовку до друку «Оповідань з народних уст» Ганни Барвінок, історико-літературознавчого нарису про неї «Поет жіночого горя» і популяризацію її етнографічно-фольклорних оповідань серед української спільноти. Окреслено, що листи Б. Грінченка засвідчують прагнення і практичну роботу в царині розвитку національної культури на демократичній, народній основі. Більшість громадських заходів, ініціаторами яких ставали В. Гнатюк і Б. Грінченко, були суголосні потребам часу і ідеї соборності України. Листи Б. Грінченка до В. Гнатюка засвідчують високий розвиток епістолярного стилю в українській літературі, його публіцистичність. На основі проведеного дослідження зроблено висновок про те, що Грінченко мав намір створити окремий вид літератури – епістолярну літературу, в тому числі й інтимну епістолярну літературу зі щиро почуттєвим патріотичним змістом і високою культурою викладу. Також, Б. Грінченко був серед тих, хто переконав П. Куліша робити новий переклад Біблії. З’ясовано, що виходу в світ перекладу Біблії передувала копітка робота з виготовлення копій Кулішевого перекладу, яку також взяв на себе Борис Грінченко. Видання Біблії було подією непроминального значення.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: