Семиотическая концепция в кино

Autor: Shyrman, Roman, Kotliar, Svitlana, Suprun-Zhyvodrova, Anastasiia
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Аудіовізуальне мистецтво і виробництво; № 2 (2018); 79-88
Bulletin of Kyiv National University of Culture and Arts. Series in Audiovisual Art and Production; № 2 (2018); 79-88
Вестник Киевского национального университета культуры и искусств. Серия: Аудиовизуальное искусство и производство; № 2 (2018); 79-88
ISSN: 2617-2674
2617-4049
Popis: Мета роботи – аналіз історичних та культурних факторів формування кіномови, а також зародження, розвиток та розкриття особливостей семіотичної концепції кіно. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-функціонального та аналітичного методів при аналізі теоретичних праць мистецького напряму та творів екранного мистецтва (фільмів), предметне поле яких стосується розкриття принципів природи кіномови та семіотичної концепції в кіно. Наукова новизна роботи полягає в комплексному підході до понять семіотики кіно та кіномови як об’єктів гуманітарних досліджень та культурологічного осмислення феномену кінематографу в контексті тенденцій розвитку екранних мистецтв. Висновки. У кіно знакова система принципово відрізняється через свою динамічну природу. Семіотика не має готових рішень чи правил для створення знаків та кодів у кінокартині. Ця наука вивчає принципи та закономірності спілкування між глядачем і екраном за допомогою кіномови. У роботі здійснено аналіз та конкретизація теоретичних ідей і розвитку семіотики кіно як науки про знаки, охарактеризовано етапи становлення і розвитку кіномови, виявлено і обгрунтовано принципові відмінності кіномови, її особливості та механізми формування візуальних кодів. Сьогодні деякі теоретичні пояснення семіотики, засновані на принципах семіології мови, багато в чому здаються канонізованими і непереконливими. Потрібно використовувати комплексний підхід при семіотичному аналізі твору кіно-,телемистецтва. Історично семіологічно-термінологічний апарат і аналіз предмета склалися під впливом лінгвістики. Однак далеко не всі її положення допустимо екстраполювати в семіотику кіно. Особливий характер візуальних знаків змушує виробити інші методи аналізу візуальних семіотичних систем. Визначення цієї мови нерозривно пов'язане з визначенням специфіки візуальних знаків. У знака природної мови закріплений довільний зв'язок значення і означуваного. Візуальні ж знаки недовільні, мотивовані, в зв'язку з чим цілком дозволено допустити, що логіка візуальних семіотичних систем інша, ніж логіка мови.
Цель работы - анализ исторических и культурных факторов формирования киноязыка, зарождение, эволюция и раскрытие особенностей семиотической концепции кино. Методология исследования заключается в применении общего научного принципа объективности, культурологического, структурно-функционального и аналитического методов при анализе теоретических работ художественного направления и произведений экранного искусства (фильмов), предметное поле которых касается раскрытия принципов и природы киноязыка и семиотической концепции в кино. Научная новизна работы заключается в комплексном подходе к понятиям семиотики кино и киноязыка, как объектов гуманитарных исследований и культурологического осмысления феномена кинематографа в контексте тенденций развития экранных искусств. Выводы. К. Метц отмечал, что кино - это речь без языка, поэтому нельзя использовать в кино принципы, используемые к языку или любому другому виду искусства: в кино знаковая система принципиально отличается по своей динамической природе. Семиотика кино, изучающая эти знаковые системы, не имеет готовых решений или правил для создания знаков и кодов в кинокартине. Эта наука изучает принципы общения между зрителем и экраном посредством киноязыка. В работе проведен анализ и конкретизация теоретических идей и развития семиотики кино как науки о знаках, охарактеризованы этапы становления и развития киноязыка, обнаружено и обоснованно принципиальные различия киноязыка, ее особенности и механизмы формирования визуальных кодов. Сегодня некоторые теоретические объяснения семиотики, основанные на принципах семиологии языка, во многом кажутся канонизированными и неубедительными. Нужно использовать комплексный подход при семиотическом анализе произведения кино-телеискусства. Исторически семиологической-терминологический аппарат и анализ предмета сложились под влиянием лингвистики. Однако далеко не все ее положения допустимо экстраполировать в семиотику кино. Особый характер визуальных знаков заставляет выработать другие методы анализа визуальных семиотических систем. Определение этого языка неразрывно связано с определением специфики визуальных знаков. В знаках естественного языка закреплен произвольный связь значения и обозначаемого. Визуальные же знаки непроизвольны, мотивированные, в связи с чем вполне позволительно допустить, что логика визуальных семиотических систем другая, чем логика языка.
The purpose of work is analyze the historical and cultural factors of the formation of the cinematic language, the origin, evolution and the disclosure of the Semiotic concept of cinema. The methodology of the research is to apply the general scientific principle of objectivity, cultural, structural and functional and analytical methods in the analysis of theoretical works of art and works of screen art (films), the subject field of which relates to the disclosure of the principles and nature of the film language and the semiotic concept in cinema. The scientific novelty of the work consists in an integrated approach to the concepts of cinema and cinema semiotics as objects of humanitarian research and cultural understanding of the phenomenon of cinematography in the context of trends in the development of screen arts. Conclusions. It is necessary to use a complex approach in the semiotic analysis of the work of cinema-television art. K. Metz noted that cinema is speech without language, therefore it is impossible to use in cinema the principles used to any other kind of art: in cinema the signs of denotations and connotations fundamentally differ in their dynamic natural. Semiotics does not have ready-made solutions or rules for creating signs and codes in a motion picture, because, like every person on the planet, it is dynamic and zmilyuetsya every day with the development of mankind. For some it may seem a disadvantage, but semiotics can give direction - a ray that can greet the viewer to the desired interpretation. This science studies the principles of communication between the viewer and the screen.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: