Шестидольні ритми як поліетнічна мелогеографічна система (алгоритм дроблення у веснянках та приспівках українців та білорусів

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Problems of music ethnology; Vol. 17 (2022); 111-129
Проблеми етномузикології; Том 17 (2022); 111-129
ISSN: 2522-4212
DOI: 10.31318/2522-4212.2022.17
Popis: In the education of academic musicians, the 6-bar measure is not mentioned as an object worthy of special attention – from an early age children are taught to count mainly in 2-bar and 3-bar measures. School science is unaware of the fact that in the folk music of Ukrainians and Belarusians a significant number of works are "served" by the 6-bar meter, which is well suited for both moving dances and choruses, as well as for lyrical musical expressions. Ethnomusicologists, analyzing thousands of archives of recordings of rural (indigenous) melodies of two neighboring ethnic groups, found huge arrays of songs based on the 6-meter monochronic model. The lion's share belongs to the wedding qi-class (more than 9 thousand), a smaller one – to the spring (1300). Both cycles created quantitatively and geographically powerful arrays of moths. Vesnyanky densely occupied the expanses of Podillya and Pripyat Polissya (I. Klymenko. Atlas of ritual melodies of Ukrainians, vol. 2, map A19). Instead, among Belarusians they are found locally in the eastern zone. Wedding songs formed a huge polyethnic macro-array that united Ukrainians and Belarusians (ibid., maps A46-47). 5700 wedding samples belong to tyradic forms, 3500 are strophic forms. In other cycles 6-dole formulas are found only locally (winter, Kupala, harvest). In the lyrical layer its popularity is insignificant (for example, the Ukrainian story "I had one daughter"). Choruses in 6-measure are also known (well-known Ukrainian "Choboty", "Yakiv", Belarusian "Lyavonikha", "Kamarynska" and others). The original rhythm formula is very simple (in conventional digital coding it is | 2 2 2 2 2 2 2 ||, where 2 is equal to a quarter duration). But it gave a bunch of derivative variants, formed mainly in two ways - rhythmic-syllabic splitting of initial positions (| 1111¦2 2 2 2 || = V44 and other variants) and prolongation (lengthening) of individual positions, more often end positions (| 2 2 2 2 4 4 || and other less common variants). The range of various forms developed within wedding songs is relatively well studied - several articles were published in a special issue of "Problems of Ethnomusicology-8" (2013). Instead, vesniankas derived from the 6-dole model are described only in some regional varieties (Podillia and Polissya) – therefore they became the main analytical object of the article (with musical illustrations). The chorus pieces of 6-bar base are also commented. The conclusions about the polystadiality of rhythmic modifications of the model, caused by the drumming algorithm in different genres and regions, are made. Correlations between verbal accents and the choice of rhythmic figures are observed. The conclusions present a general genre picture of this typological group of melodies and outline the areas of their distribution, emphasize the prospects for in-depth study of ritual meloforms as arguments of the "archaeological type".
У вихованні академічних музикантів 6-дольний розмір не згадується як об’єкт, вартий спеціальної уваги – змалку дітей навчають рахувати головно 2-дольними та 3-дольними тактами. Шкільній науці невідомий той факт, що у народній музиці українців та білорусів значне число творів «обслуговує» 6-дольний метр, що добре надається як для рухливих танків і приспівок, так і для ліричних музичних висловлювань. Етномузикологи, аналізуючи багатотисячні архіви записів сільських (корінних) мелодій двох сусідніх етносів, виявили величезні масиви пісень, опертих на 6-дольну монохронну модель. Левова частка належить до весільного циклу (понад 9 тисяч ), менша – до весняного (1300). Обидва цикли створили кількісно і географічно потужні масиви мелодій. Веснянки щільно зайняли обшири Поділля та Прип’ятського Полісся (І. Клименко. Атлас обрядових мелодій українців, т. 2, карта А19). Натомість у білорусів вони зустрічаються локально у східній зоні. Весільні пісні утворили величезний поліетнічний макромасив, що об’єднав українців та білорусів (там само, карти А46–47). 5700 весільних зразків належать до тирадних форм, 3500 – є строфічними формами. В інших циклах 6-дольні формули зустрічаються лише локально (зимовий, купальський, жнивний). У ліричному шарі його популярність незначна (наприклад, український сюжет Мала мати одну дочку). Відомі й приспівки у 6-дольному розмірі (широкознані українські «Чоботи», «Яків», білоруські «Лявоніха», «Камаринська» та інші). Вихідна ритмоформула є дуже простою (в умовному цифровому кодуванні – це | 2 2 2 2 2 2 ||, де 2 дорівнює четвертній тривалості). Та вона дала гроно похідних варіантів, утворених переважно двома способами – ритмосилабічним дробленням початкових позицій (| 1111¦2 2 2 2 || = V44 та інші варіанти) та пролонгацією (подовженням) окремих позицій, частіше кінцевих (| 2 2 2 2 4 4 || та інші менш поширені варіанти). Спектр різноманітних форм, розпрацьованих у межах весільної пісенності, вивчений відносно добре – опубліковано кілька статей у спеціальному випуску «Проблеми етномузикології-8» (2013). Натомість веснянки, що походять від 6- дольної моделі, описані тільки в окремих регіональних різновидах (подільських та поліських) – тому вони стали головним аналітичним об’єктом статті (з музичними ілюстраціями). Також прокоментовано приспівкові твори 6-дольної основи. Зроблено висновки про полістадіальність ритмічних видозмін моделі, обумовлених алгоритмом дроблення в різних жанрах та регіонах. Спостережено кореляції між словесними наголосами та вибором ритмічних фігур. У висновках представлено загальножанрову картину цієї типологічної групи мелодій та окреслено ареали їх поширення, наголошено на перспективах поглибленого вивчення обрядових мелоформ як аргументів «археологічного типу»
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: