Структура пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією

Autor: Rekovets, O.L., Torbas, O.O., Kushnir, S.M., Ponomareva, G.V., Primak, G.F., Granich, V.M., Krushynskaya, N.A., Polishchuk, S.A., Sidorenko, P.I., Sirenko, Yu.M.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: HYPERTENSION; № 1.57 (2018); 46-66
АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ; № 1.57 (2018); 46-66
АРТЕРІАЛЬНА ГІПЕРТЕНЗІЯ; № 1.57 (2018); 46-66
ISSN: 2224-1485
2307-1095
Popis: Background. Patients with uncontrolled blood pressure (BP) have a fourfold increase in the risk of developing cardiovascular events compared to those with hypertension who have reached the target blood pressure. The purpose of the study was to evaluate the structural characteristics of patients with resistant arterial hypertension (AH) undergoing in-patient treatment at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” and to determine the achievement of the target blood pressure in patients with resistant AH taking three or more antihypertensive drugs. Materials and methods. The study included 1,146 patients with resistant AH who received 3 or more antihypertensive drugs and were treated at the department of symptomatic hypertensions of the SI “NSC “M.D. Strazhesko Institute of Cardiology” of the National Aca-demy of Medical Sciences of Ukraine”. The level of office BP at admission to the department was ≥ 140/90 mmHg if patients took 3 or more AH drugs. The average level of systolic (SBP)/diastolic blood pressure (DBP) was 174.60 ± 0.64/100.50 ± 0.38 mmHg. Patients underwent the following examinations: body height and weight measurements, office BP, daily blood pressure monitoring, echocardiography, pulse wave velocity and central blood pressure, sleep apnea determination, general blood count, blood biochemical analysis, evaluating the levels of thyroid-stimulating hormone, Т3, Т4, blood renin, blood aldosterone and their correlation, determination of urine metanephrine, cortisol. Results. Among patients with resistant arterial hypertension, there were more women (63 %) than men (37 %). Secondary hypertension was found in 5 %; renoparenchymal arterial hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism predominated in the structure. 16.6 % of patients with resistant arterial hypertension had type 2 diabetes mellitus, 15.8 % — a history of cerebrovascular accident, with an ischemic stroke prevalence of 12.8 %. Patients who did not achieve target SBP (31 %) had significantly higher blood pressure at admission. They had a significantly higher blood cortisol level (155.0 ± 44.0 ng/l vs 35.9 ± 20.8 ng/l), higher left ventricular mass index (147.50 ± 3.46 g/m2 vs 135.30 ± 1.74 g/m2), obesity (42.9 vs 37.5 %), kidney abnormality (2.7 vs 0.8 %), obliterating lower limb atherosclerosis (2.0 vs 0.2 %), structural alterations in the adrenal gland (3.0 vs 1.2 %), nephropathy (1.3 vs 0.2 %), and higher degree of heart failure (16.9 vs 8.5 %). The degree of office blood pressure reduction among patients who received 3 or more drugs was 43.47 ± 0.65 mmHg for SBP and 20.33 ± 0.74 mmHg for DBP, p < 0.001 for both values. The DBP did not differ significantly between patients taking 3 and 4 drugs or more — 19.88 and 20.81 mmHg, respectively, and the office SBP significantly decreased in patients taking 4 drugs or more — by 45.78 mmHg compared with the group taking 3 drugs — 41.3 mmHg, p < 0.001. Conclusions. Secondary arterial hypertension was found in 5 % of patients with resistant hypertension; renoparenchymal hypertension, adrenocortical adenoma with hyperaldesononism and abnormal thyroid function with hypothyroidism prevailed in the structure.
Актуальность. Неконтролируемое артериальное давление у лиц (АД) связано с четырехкратным увеличением риска развития сердечно-сосудистых событий по сравнению с пациентами с АГ, достигшими целевого уровня АД. Цель: оценить общую характеристику пациентов с резистентной АГ, которые проходили стационарное лечение в отделении симптоматических гипертензий ГУ «ННЦ «Институт кардиологии имени академика Н.Д. Стражеско» НАМН Украины», и определить достижения целевого уровня артериального давления у пациентов с резистентной АГ, принимающих 3 антигипертензивных препарата и более. Материалы и методы. В исследование были включены 1146 пациентов с резистентной АГ, принимавших 3 антигипертензивных препарата и более, которые лечились в отделении симптоматических гипертензий ГУ «ННЦ «Инсти-тут кардиологии им. акад. Н.Д. Стражеско» НАМН Укра-ины». Уровень офисного АД у больных при поступлении в отделение при приеме 3 антигипертензивных препаратов и более составлял ≥ 140/90 мм рт.ст.: средний уровень систолического (САД)/диастолического АД (ДАД) был 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пациентам проводили следующие обследования: измерение роста и массы тела, офисного АД, суточное мониторирование артериального давления, эхокардиографическое исследование, измерение скорости распространения пульсовой волны и центрального артериального давления, определение ночного апноэ сна, общий анализ крови, биохимический анализ крови, определение уровней тиреотропного гормона, Т3, Т4, ренина крови, альдостерона крови и их соотношения, определение метанефринов мочи, кортизола. Результаты. Среди пациентов с резистентной артериальной гипертензией женщин было больше, чем мужчин, — 62,7 % против 36,7 % соответственно. Среди них у 5 % была обнаружена вторичная АГ, в структуре которой преобладающую долю составляли ренопаренхимная артериальная гипертензия, аденома надпочечников с гиперальдостеронизмом и нарушение функции щитовидной железы с гипотиреозом. У 16,6 % пациентов с резистентной АГ отмечался сахарный диабет 2-го типа, 15,8 % пациентов перенесли нарушение мозгового кровообращения в анамнезе, где преобладал ишемический инсульт — 12,8 %. У пациентов, у которых не было достигнуто целевое САД (31 %), наблюдались достоверно более высокие показатели АД при поступлении в стационар. У них отмечались достоверно более высокий уровень кортизола крови (155,0 ± 44,0 нг/л против 35,9 ± 20,8 нг/л), более высокий индекс массы миокарда левого желудочка (147,50 ± 3,46 г/м2 против 135,30 ± ± 1,74 г/м2), чаще наблюдались ожирение (42,9 против 37,5 %), аномалии развития почек (2,7 против 0,8 %), облитерирующий атеросклероз нижних конечностей (2,0 против 0,2 %), структурные изменения надпочечников (3,0 против 1,2 %), нефропатия (1,3 против 0,2 %), высокая степень сердечной недостаточности (СН 2А стадии; 16,9 против 8,5 %). Степень снижения офисного АД у пациентов, принимавших 3 антигипертензивных препарата и более, в целом составила для САД 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАД — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р < 0,001 для обоих значений. ДАД между пациентами, которые принимали 3 препарата и 4 препарата и более, достоверно не отличалось и составило 19,88 и 20,81 мм рт.ст. соответственно, а офисное САД достоверно больше снизилось у пациентов, принимавших 4 препарата и более, — на 45,78 мм рт.ст. по сравнению с группой, принимавшей 3 препарата, — 41,3 мм рт.ст., р < 0,001. Выводы. Вторичная артериальная гипертензия была обнаружена у 5 % больных с резистентной гипертензией, в структуре наибольшую долю составляли ренопаренхимная гипертензия, аденома надпочечников с гиперальдостеронизмом и нарушение функции щитовидной железы с гипотиреозом.
Актуальність. Неконтрольований артеріальний тиск в осіб (АТ) пов’язаний із чотириразовим збільшенням ризику розвитку серцево-судинних подій порівняно з пацієнтами з АГ, які досягли цільового рівня АТ. Мета: оцінити загальну характеристику пацієнтів із резистентною АГ, які проходили стаціонарне лікування у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України», та визначити досягнення цільового рівня артеріального тиску в пацієнтів із резистентною АГ, які приймають 3 антигіпертензивні препарати та більше. Матеріали та методи. У дослідження було включено 1146 пацієнтів із резистентною АГ, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше і лікувалися у відділенні симптоматичних гіпертензій ДУ «ННЦ «Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска» НАМН України». Рівень офісного АТ при надходженні хворих у відділення при прийомі 3 антигіпертензивних препаратів і більше становив ≥ 140/90 мм рт.ст.: середній рівень систолічного (САТ)/діастолічного АТ (ДАТ) був 174,60 ± 0,64/100,50 ± 0,38 мм рт.ст. Пацієнтам проводили такі обстеження: вимірювання зросту та маси тіла, офісного АТ, добове моніторування артеріального тиску, ехокардіографічне дослідження, вимірювання швидкості поширення пульсової хвилі та центрального артеріального тиску, визначення нічного апное сну, загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові, визначення рівнів тиреотропного гормона, Т3, Т4, реніну крові, альдостерону крові та їх співвідношення, визначення метанефринів сечі, кортизолу. Результати. Серед пацієнтів із резистентною артеріальною гіпертензією жінок було більше, ніж чоловіків, — 62,7 проти 36,7 % відповідно. Серед них у 5 % була виявлена вторинна АГ, де в структурі переважну частку становили ренопаренхімна артеріальна гіпертензія, аденома наднирників із гіперальдостеронізмом та порушення функції щитоподібної залози з гіпотиреозом. У 16,6 % пацієнтів із резистентною АГ відмічався цукровий діабет 2-го типу, 15,8 % пацієнтів перенесли порушення мозкового кровообігу в анамнезі, де переважав ішемічний інсульт — 12,8 %. У пацієнтів, у яких не було досягнуто цільового САТ (31 %), спостерігались достовірно вищі показники АТ при надходженні в стаціонар. У них відмічались достовірно вищий рівень кортизолу крові (155,0 ± 44,0 нг/л проти 35,9 ± 20,8 нг/л), вищий індекс маси міокарда лівого шлуночка (147,50 ± 3,46 г/м2 проти 135,30 ± 1,74 г/м2), частіше спостерігались ожиріння (42,9 проти 37,5 %), аномалії розвитку нирок (2,7 проти 0,8 %), облітеруючий атеросклероз нижніх кінцівок (2,0 проти 0,2 %), структурні зміни наднирників (3,0 проти 1,2 %), нефропатія (1,3 проти 0,2 %), вищий ступінь серцевої недостатності (СН 2А стадії; 16,9 проти 8,5 %). Ступінь зниження офісного АТ серед пацієнтів, які приймали 3 антигіпертензивні препарати та більше, загалом становив для САТ 43,47 ± ± 0,65 мм рт.ст., для ДАТ — 20,33 ± 0,74 мм рт.ст., р < 0,001 для обох значень. ДАТ між пацієнтами, які приймали 3 препарати та 4 препарати і більше, достовірно не відрізнявся та становив 19,88 і 20,81 мм рт.ст. відповідно, а офісний САТ достовірно більше знизився в пацієнтів, які приймали 4 препарати та більше, — на 45,78 мм рт.ст. порівняно з групою, яка приймала 3 препарати, — 41,3 мм рт.ст., р
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: