Прогностична модель відсутності відновлення моторики гортані при однобічному ураженні поворотного гортанного нерва в хірургії щитоподібної залози

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; No. 3 (2022); 32-39
Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery; № 3 (2022); 32-39
ISSN: 1818-1384
2519-2582
Popis: One of the most serious complications in thyroid surgery is damage to the recurrent laryngeal nerve, which can significantly worsen the patient’s quality of life, so predicting the course of the disease is very important, as it contributes to timely and targeted aid to patients and the determination of optimal treatment tactics. Objective— construction of the prognostic model of the absence of larynx motility recovery in unilateral lesions of the recurrent laryngeal nerve in thyroid surgery Materials and methods. In the years 2018 — 2021, aprospective single‑center study was conducted at the Ukrainian Scientific and Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of the Ministry of Health of Ukraine. Investigation involved 164 patients after thyroidectomy with unilateral motility disorder of the larynx. The investigated patients are divided into two groups: the main group (n=33) included patients with unilateral paralysis of larynx (the mean age 49.7±11.1 years), and control group consisted of 131 patients with unilateral paresis of larynx (the mean age 43.2±14.6 years). Results. Prognostication of disease was conducted by means of three methodologies. The method of statistical analysis of Wald was conducted taking into account the most meaningful informing laryngoscopy signs with their gradations (9 laryngoscopy signs and 1 sign that is related to age), that were distinguished by us in previous prognostic research. Diagnostic coefficients and information measures of Kullback Jof selected features were determined and aspecial template was developed using the MS Excel program to automate diagnostic analysis. Method of binary logistic regression allows the expectation of dependence of binary initial variable (present/absent paralysis) after influence of factor variables. Three factor signs that remained after recalculation have been investigated. To ensure quick and convenient execution of calculations, acorresponding template has also been created in the MS Excel program. The prognostic express test, which enabled us to build an easy‑to‑use test based on the most significant two predictors and their gradations, which were converted into ranks. Acomparison of the occurrence of paresis/paralysis of the larynx was made for different sums of ranks. Conclusions. The diagnostic method based on the sequential Wald analysis, despite good performance in the case of adefinite result, gave about 25% indeterminate results and therefore needs further improvement based on amore representative sample. The diagnostic model built using binary logistic regression led to good results, but working with it requires apersonal computer and an appropriate template for calculations in the Excel program. The prognostic express test, which is based on the consideration of only two predictors, is convenient, does not require complex calculations and provides an acceptable level of sensitivity and specificity, which can be widely used in the clinical practice of first‑line otorhinolaryngologists for atimely decision on further conservative or surgical treatment.  
Одним із найтяжчих ускладнень вхірургії щитоподібної залози єураження поворотного гортанного нерва, що може значно погіршити якість життя пацієнта, тому дуже важливим єпрогнозування перебігу захворювання, оскільки це сприяє своєчасному та цілеспрямованому наданню допомоги хворим та визначенню оптимальної тактики лікування. Мета роботи— побудувати прогностичну модель відсутності відновлення моторики гортані при однобічному ураженні поворотного гортанного нерва вхірургії щитоподібної залози. Матеріали та методи. У 2018 — 2021 рр. проведено проспективне одноцентрове дослідження вУкраїнському науково‑практичному центрі ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів ітканин МОЗ України. Обстежено 164 хворих після операції на ЩЗ зускладненнями увигляді порушення моторики гортані. Пацієнтів розподілили на дві групи: основну— 33 хворих зоднобічним паралічем гортані (середній вік пацієнтів— (49,7±11,1) року), іконтрольну— 131 хворий зоднобічним парезом гортані (середній вік пацієнтів— (43,2±14,6) року). Результати. Прогнозування захворювання проводили за допомогою трьох методик: 1) методу статистичного аналізу Вальда зурахуванням найбільш значущих інформативних ларингоскопічних ознак зїхніми градаціями (9 ларингоскопічних ознак та 1 ознака, пов’язана звіком), установлених нами впопередньому прогностичному дослідженні. Визначено діагностичні коефіцієнти та інформаційні міри Кульбака Jобраних ознак та розроблено спеціальний шаблон за допомогою програми MS Excel для автоматизації діагностичного аналізу; 2) методу бінарної логістичної регресії, який дав змогу розрахувати залежність бінарної вихідної змінної (параліч наявний/відсутній) за впливом факторних змінних. Досліджували 3 факторних ознаки, які залишились після перерахунку. Для забезпечення швидкого ізручного виконання розрахунків також створено відповідний шаблон упрограмі MS Excel; 3) прогностичного експрес‑тесту, що дав змогу побудувати простий узастосуванні тест на підставі двох найбільш значущих предикторів та їхніх градацій, які було переведено вранги. Проведено порівняння трапляння парезу/паралічу гортані для різних сум рангів. Висновки. Діагностичний метод, що ґрунтується на послідовному аналізі Вальда, попри непогані показники уразі визначеного результату, дає близько 25% невизначених результатів ітому потребує вдосконалення на репрезентативнішій вибірці. Діагностична модель, побудована за допомогою бінарної логістичної регресії, показала гарні результати, але робота знею потребує наявності персонального комп’ютера івідповідного шаблону для розрахунків упрограмі Excel. Прогностичний експрес‑тест, який ґрунтується на врахуванні лише двох предикторів, зручний узастосуванні, не потребує складних розрахунків ізабезпечує прийнятний рівень чутливості та специфічності, тому може широко застосовуватися вклінічній практиці лікарів‑оториноларингологів першої ланки для своєчасного прийняття рішення щодо подальшого консервативного або хірургічного лікування.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: