Можливості передопераційних та інтраопераційних методів діагностики вузлової патології щитоподібної залози

Autor: Voskoboinyk, L.H.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2018
Předmět:
thyroid nodules
fine needle aspiration biopsy
core needle biopsy
molecular tests
express histological stu­dies
intraoperative cytology
overview
узловая патология щитовидной железы
тонкоигольная аспирационная пункционная биопсия
стержневая пункционная биопсия
молекулярные тесты
экспресс-гистологические исследования
интраоперационная цитология
обзор
вузлова патологія щитоподібної залози
тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія
стрижнева біопсія голкою
молекулярні тести
експрес-гістологічні дослідження
інтраопераційна цитологія
огляд
Zdroj: INTERNATIONAL JOURNAL OF ENDOCRINOLOGY; Том 14, № 5 (2018); 528-538
Международный эндокринологический журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 14, № 5 (2018); 528-538
Міжнародний ендокринологічний журнал-Mìžnarodnij endokrinologìčnij žurnal; Том 14, № 5 (2018); 528-538
ISSN: 2224-0721
2307-1427
Popis: In case of thyroid nodules, it is important to determine the nature of the pathological process in a timely manner, since the algorithm for treating the patient depends on this. The main and effective method of preoperative diagnosis is fine needle aspiration biopsy. However, at this stage, it is not always possible to obtain informative results and also to avoid unnecessary surgeries or to clearly identify/exclude the malignant process. Needle biopsy, which is suggested as an alternative to repeated fine needle aspiration biopsy, helps to reduce the proportion of non-informative results in a number of cases. Another approach that is widely used to improve preoperative diagnosis of thyroid nodules is additional studies with specific molecular markers and tests. To identify benign thyroid lesions, the gene expression classifier is most often used, and to detect malignant process — a test for the presence of mutations and gene rearrangements. Since even such a comprehensive approach does not always make it possible to distinguish benign and malignant tumors, intraoperative express histological studies remain relevant. In this case, the parallel implementation of express histological studies and intraoperative cytology increases the effectiveness of intraoperative diagnosis. Thus, the spectrum of the methods presented is broad, therefore, in this review, the features of each approach, including effectiveness, possibilities and limitations, were examined, and also it is shown, in which situations it is expedient to carry out certain studies or their set.
При узловой патологии щитовидной железы (ЩЖ) важно своевременно определить характер патологического процесса, поскольку от этого зависит алгоритм лечения пациента. Основным и эффективным методом дооперационной диагностики является тонкоигольная аспирационная пункционная био­псия (ТАПБ). Однако на данном этапе не всегда удается получить информативные результаты, а также избежать ненужных операций или четко выявить/исключить злокачественный процесс. Снизить долю неинформативных результатов в ряде случаев помогает стержневая биопсия иглой, которую предлагают выполнять в качестве альтернативы повторной ТАПБ. Еще один подход, который достаточно широко применяется для улучшения дооперационной диагностики узловой патологии ЩЖ, — дополнительные исследования с использованием специфических молекулярных маркеров и тестов. Для идентификации доброкачественных образований ЩЖ чаще всего применяют классификатор экспрессии генов, а для выявления злокачественного процесса — тест на наличие мутаций и генетических перестроек. Поскольку даже такой комплексный подход не всегда позволяет разграничить доброкачественные и злокачественные опухоли, актуальными остаются интраоперационные экпресс-гистологические исследования (ЭГИ). При этом параллельное выполнение ЭГИ и интраоперационной цитологии повышает эффективность интраоперационной диагностики. Таким образом, спектр представленных методов широкий, поэтому в данном обзоре были рассмотрены особенности каждого подхода, включая эффективность, возможности и ограничения, а также показано, в каких ситуациях целесообразно проводить те или иные исследования или их комплекс.
При вузловій патології щитоподібної залози (ЩЗ) важливо своєчасно встановити характер патологічного процесу, оскільки від цього залежить алгоритм лікування пацієнта. Основним та ефективним методом передопераційної діагностики залишається тонкоголкова аспіраційна пункційна біопсія (ТАПБ). Однак на цьому етапі не завжди вдається отримати інформативні результати, а також запобігти зайвих операцій або чітко виявити/виключити злоякісний процес. Зменшити частку неінформативних результатів у деяких випадках допомагає стрижнева біопсія голкою, яку пропонують виконувати як альтернативу повторної ТАПБ. Ще один підхід, який достатньо широко використовують для поліпшення перед­операційної діагностики вузлової патології ЩЗ, полягає у додатковому дослідженні з використанням специфічних молекулярних маркерів і тестів. Для ідентифікації доброякісних утворень найчастіше застосовують класифікатор експресії генів, а для виявлення злоякісного процесу — тест на наявність мутацій і генетичних перебудов. Оскільки навіть такий комплексний підхід не завжди дозволяє розмежувати доброякісні та злоякісні пухлини, актуальними залишаються інтраопераційні експрес-гістологічні дослідження (ЕГД). При цьому паралельне виконання ЕГД та інтраопераційної цитології підвищує ефективність інтраопераційної діагностики. Отже, спектр наданих методів широкий, тому в даному огляді були розглянуті особливості кожного підходу, зокрема, ефективність, можливості та обмеження, а також було показано, в яких ситуаціях доцільно проводити ті чи інші дослідження або їх комплекс.
Databáze: OpenAIRE