ГОМЕОСТАТИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ ФЭШН-ДИЗАЙНА В ТРАНСФОРМАЦИОННЫХ ПРОЦЕССАХ СОВРЕМЕННОЙ КУЛЬТУРЫ

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Вісник КНУКіМ. Серія «Мистецтвознавство»; № 44 (2021); 195-201
Bulletin of KNUKiM. Series in Arts; No. 44 (2021); 195-201
Вестник КНУКиИ. Серия «Искусствоведение»; № 44 (2021); 195-201
ISSN: 2410-1176
2616-4183
Popis: The purpose of the article is to study fashion design as a carrier of the homeostatic potential of culture in the period of post-postmodernism transformations. Research methodology. The author of the article applies an interdisciplinary system approach with the combination of the results of subject, historiographical and morphological analyses to highlight the impact of the stabilizing role of fashion design on the development of culture in a state of transformation. The analysis of the homeostatic potential of fashion design as a result of decomposition is represented by a sequence of simpler issues, the solution of which specified the mechanisms for realization of this potential. The scientific novelty of the work is that the mechanism of stabilizing influence of fashion design on culture in the terms of “choice fluctuations” of metamodernism is described for the first time. Marketing requirements limit the freedom of choosing the idea and the theme of the collection in metamodernism style by taking into account the aesthetic pattern of costume perception by the target group of users. However, metamodern trends procure a dynamic balance of the contradictions between the traditions and innovations in design decisions by simultaneously highlighting in costume the elements of cultural heritage and the elements-carriers of fashion trends. Conclusions. From the standpoint of metamodernism, the homeostatic impact of design creativity on the development of culture is interpreted in the form of a dynamic balance of contradictory elements of cultural heritage and elements-carriers of fashion trends without the influence of metanarratives of modernism, but with the possibility of manifesting narratives with universal humanistic aspirations. The relevance of the study is enhanced by the choice of fashion design to confirm its homeostatic properties in the context of cultural transformations since, in addition to contributing to the management theory of sustainable development of fashion design, the results of the study can be used in design practice to increase the effectiveness of the formation of an artistic image of the individual by means of costume.
Цель статьи состоит в исследовании фэшн-дизайна как носителя гомеостатического потенциала культуры в период трансформаций после постмодернизма. Методы исследования. Для освещения влияния стабилизирующей роли фэшн-дизайна на развитие культуры в состоянии трансформации применен междисциплинарный системный подход с комбинированием результатов предметного, историографического и морфологического анализов. Анализ гомеостатического потенциала фэшн-дизайна в результате декомпозиции представлен последовательностью более простых вопросов, решение которых конкретизировало механизмы реализации этого потенциала. Новизна результатов. Впервые механизм стабилизирующего воздействия фэшн-дизайна на культуру охарактеризован в терминах «колебаний выбора» метамодернизма. Тенденции метамодерна ограничивают свободу выбора идеи и темы коллекции учетом эстетических ориентиров восприятия костюма целевой группой пользователей, но поддерживают динамический баланс противоречий традиций и новаций параллельным освещением в моделях костюма элементов культурного наследия и элементов-носителей тенденций моды. Результаты. С позиций метамодернизма гомеостатическое воздействие дизайн-творчества на развитие культуры интерпретируется в форме динамического равновесия противоречивых элементов культурного наследия и элементов-носителей тенденций моды без влияния метанарративов модернизма, но с возможностью проявления нарративов с общечеловеческими гуманистическими устремлениями. Выбор фэшн-дизайна для подтверждения его гомеостатических свойств в условиях культурных трансформаций придает исследованию дополнительную актуальность, поскольку, кроме вклада в теорию управления устойчивым развитием фэшн-дизайна, результаты исследования целесообразно использовать в практике проектирования для повышения эффективности формирования художественного образа личности средствами костюма.
Мета статті полягає у дослідженні фешн-дизайну як носія гомеостатичного потенціалу культури у період трансформацій після постмодернізму. Методи дослідження. Для висвітлення впливу стабілізувальної ролі фешн-дизайну на розвиток культури у стані трансформацій застосований міждисциплінарний системний підхід з комбінуванням результатів предметного, історіографічного й морфологічного аналізів. Аналіз гомеостатичного потенціалу фешн-дизайну в результаті декомпозиції представлений послідовністю більш простих питань, розв’язання яких конкретизувало механізми реалізації цього потенціалу. Новизна результатів. Уперше механізм стабілізувального впливу фешн-дизайну на культуру охарактеризований у термінах «коливань вибору» метамодернізму. Тенденції метамодерну обмежують свободу вибору ідеї й теми колекції врахуванням естетичних орієнтирів сприйняття костюма цільовою групою користувачів, але підтримують динамічний баланс суперечностей традицій і новацій паралельним висвітленням у моделях костюма елементів культурної спадщини і елементів-носіїв тенденцій моди. Висновки. З позицій метамодернізму гомеостатичний вплив дизайн-творчості на розвиток культури інтерпретується у формі динамічної рівноваги суперечливих елементів культурної спадщини й елементів-носіїв тенденцій моди без впливу метанаративів модернізму, але з можливістю прояву наративів із загальнолюдськими гуманістичними устремліннями. Вибір фешн-дизайну для підтвердження його гомеостатичних властивостей в умовах культурних трансформацій надає дослідженню додаткової актуальності, адже, крім вкладу в теорію управління сталого розвитку фешн-дизайну, результати дослідження можуть бути використані в практиці проєктування для підвищення ефективності формування художнього образу особистості засобами костюма.
Databáze: OpenAIRE