Современные подходы к эколого-экономической оценке ущерба от эрозии почвы

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Visnyk of V. N. Karazin Kharkiv National University Series «Еcоlogy»; № 22 (2020): ; 8-20
Вестник Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина Серия "Экология"; № 22 (2020): ; 8-20
Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна Серія "Екологія"; № 22 (2020): Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна серія "Екологія"; 8-20
ISSN: 1992-4259
2415-7651
Popis: Актуальність. Незважаючи на майже вікову історію оцінок збитків від ерозії, це питання дотепер остаточно не вирішене. Якщо економічна складова збитків може бути відносно легко підрахована, то екологічні та соціально-екологічні збитки майже не піддаються вартісному обрахуванню.Мета. На підставі аналізу екологічних, економічних та соціальних наслідків водної ерозії ґрунтів та світового досвіду оцінки збитків від ерозії показати можливості та обмеження використання окремих показників для оцінки збитків та еколого-економічного обґрунтування протиерозійних заходів.Результати. Збитки від ерозії на сьогодні найчастіше вимірюються за обсягом втраченого ґрунту (т/га), вартістю відновлення втрачених поживних речовин та органічної речовини, а також вартістю сільськогосподарської продукції, недоотриманої внаслідок зниження врожайності на еродованих ґрунтах та виведення земель з обробітку. Втрати ґрунту, як правило, оцінюються за результатами математичного моделювання. Різні підходи до оцінки збитків дають розбіжність оцінок в десятки разів, що знижує довіру до них при прийнятті рішень. Землекористувачі не зацікавлені вкладати в протиерозійні заходи більше, ніж вартість врожаю, який вони зможуть додатково отримати. В Україні це призводить до фактичного нехтування проблемою ерозії, яка самопідсилюючись за принципом позитивного зворотного зв’язку, призводить до поглиблення соціально-економічних проблем та погіршення продовольчої безпеки.Висновки. Для обґрунтування протиерозійних заходів на рівні землекористувачів єдиним достовірним джерелом підрахунку потенційних збитків від ерозії є недобір сільськогосподарської продукції та втрата органічної речовини ґрунту та добрив. Реальні збитки від ерозії лежать в площині глобальних екологічних процесів та продовольчої безпеки, отже проблема ерозії має вирішуватись на загальнодержавному рівні.
Actuality. Despite a nearly century-old history of erosion damage assessments, this issue has not yet been finally resolved. If the economic component of losses can be relatively easily calculated, then environmental and socio-environmental damage are almost impossible to calculate.Purpose. To show the possibilities and limitations of using individual indicators for assessment of damage and the environmental and economic justification of anti-erosion measures based on analysis of the environmental, economic and social consequences of soil erosion, and world experience in assessing damage from erosion.Results.Losses from erosion today are most often estimated by the mass of washed soil (t / ha), the cost of restoring lost nutrients and organic matter, as well as the cost of agricultural products lost due to reduced yields on eroded soils and stop cultivation of hard eroded soils. Soil losses are usually estimated by mathematicalmodeling. Different approaches to the assessment of losses give a ten-fold difference in the estimates, which reduces the credibility of them when making decisions. Land users are not interested in investing in anti-erosion measures more than the cost of the crop, which they can additionally receive. In Ukraine, this leads to a de facto neglect of the problem of erosion, which, developing on the principle of positive feedback, leads to the deepening of socio-economic problems and the deterioration of the country's food security Conclusions. To justify anti-erosion measures at the level of land users, the only reliable source for quantifying the potential damage from erosion is the shortage of agricultural products and the loss of soil organic matter and fertilizers. The real damage from erosion lies in the plane of global environmental processes and food security, therefore, the problem of erosion should be addressed at the national level.
Актуальность. Несмотря на почти вековую историю оценок ущерба от эрозии, этот вопрос до сих пор окончательно не решен. Если экономическая составляющая убытков может быть относительно легко подсчитана, то экологический и социально-экологический ущерб почти не поддаются стоимостному подсчету.Цель. На основании анализа экологических, экономических и социальных последствий водной эрозии почв, и мирового опыта оценки ущерба от эрозии показать возможности и ограничения использования отдельных показателей для оценки ущерба и эколого-экономического обоснования противоэрозионных мероприятий.Результаты. Убытки от эрозии сегодня чаще всего оцениваются по массе смытой почвы (т/га), стоимости восстановления утраченных питательных веществ и органического вещества, а также стоимости сельскохозяйственной продукции, недополученной вследствие снижения урожайности на эродированных почвах и вывода земель из обработки. Потери почвы, как правило, оцениваются по результатам математического моделирования. Различные подходы к оценке убытков дают расхождение оценок в десятки раз, что снижает доверие к ним при принятии решений. Землепользователи не заинтересованы вкладывать в противоэрозионные мероприятия больше, чем стоимость урожая, который они смогут дополнительно получить. В Украине это приводит к фактическому пренебрежению проблемой эрозии, которая развиваясь по принципу положительной обратной связи, приводит к углублению социально-экономических проблем и ухудшению продовольственной безопасности страны.Выводы. Для обоснования противоэрозионных мероприятий на уровне землепользователей единственным достоверным источником количественной оценки потенциального ущерба от эрозии является недобор сельскохозяйственной продукции и потери органического вещества почвы и удобрений. Реальный ущерб от эрозии лежит в плоскости глобальных экологических процессов и продовольственной безопасности, следовательно, проблема эрозии должна решаться на общегосударственном уровне.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: