Ренессансная вилла: досуговые практики и культурное потребление
| Autor: | Petrova, Iryna |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2019 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | National Academy of Managerial Staff of Culture and Arts Herald; № 1 (2018) Вестник Национальной академии руководящих кадров культуры и искусств; № 1 (2018) Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв; № 1 (2018) |
| ISSN: | 2226-3209 2409-0506 |
| Popis: | Мета роботи – виявити та обґрунтувати специфіку дозвіллєвих практик на віллі епохи Ренесансу. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному використанні методів аналізу, синтезу й узагальнення, що дало змогу охарактеризувати віллу в її багатофункціональності. Історичний та ретроспективний методи забезпечили роз-криття дозвіллєвих практик на віллі в історичному контексті. Наукова новизна. Показано, що дзвіллєві практики гуманістів втілюються у заміській резиденції – віллі. Ідеальна модель ренесансного дозвілля – це дозвілля "вчене", засноване не на соціальній чи географічній, а на духовній спільності; дозвілля, сповнене кохання, музики, співів, бе-нкетів, високої поезії, споглядання краси природи, філософських диспутів і розмов; дозвілля, яке забезпечує життя "без смутку та одноманітності". "Вчене" дозвілля на віллі стало передумовою розвитку "академій" та формування культури як соціально значимого явища. Висновок. Гуманісти акцентували на інтелектуальному аспекті otium, наси-ченого спогляданням істини і науковими заняттями, які збагачували внутрішній світ людини, зміцнювали її силу духу, були за своїм змістом "працею на дозвіллі" (in otio meo negotia). Захист споглядального життя, присвяченого прива-тному дозвіллю, сповненого наукових занять, супроводжувався обґрунтуванням доцільності активної громадської позиції на благо суспільства. Цьому дозвіллю протиставлялося "ліниве дозвілля" неосвіченої більшості. Водночас вілла почала сприйматися не лише як місце для відпочинку і вченого дозвілля, а й як стиль життя, що ґрунтувався на правилах, спрямованих на досягнення духовного й морального особистісного удосконалення. Purpose of the article – to determine and justify the specifics of leisure practices on a villa in the age of Renaissance. The methodology is based on the complex using of the method of analysis, synthesis, and generalization that allows characterizing villa as multifunctional; also were used historical and retrospective methods that provided disclosure of leisure practices on the villa regarding historical context. Scientific Novelties. Leisure practices of humanists are implemented on the suburban residence – villa. The ideal model of Renaissance leisure – the "educated" leisure, based not on the social or geographical, but on the spiritual unity; the leisure full of love, music, singing, banquets, high poetry, contemplation of nature beauty, philosophical disputations and talks; the leisure that provides life "without sadness and monotony". "Educated" leisure on villa was the precondition of "academies" development and formation of culture as social and meaningful phenomena. Conclusions. Humanists focused their attention on the intellectual aspect of "otium" (unemployment) full of contemplation of true and scientific works that enriched the inner world of man, strengthened his fortitude and by its content were "work at leisure" (in otio meo negotia). The defense of contemplative life dedicated to private leisure and full of scientific works was accompanied by the justification of expediency of active public position for the benefit of society. The "lazy leisure" of the uneducated majority was opposed to such leisure. Simultaneously, villa became regarded not only as space for relaxing and scientific relaxation but also as the style of life-based on rules directed to achieving of spiritual and moral self-improvement. Цель работы – выявление и обоснование специфики досуговых практик на вилле эпохи Ренессанса. Методология исследования основывается на комплексном использовании методов анализа, синтеза и обобще-ния, которые позволили охарактеризовать виллу в ее многофункциональности. Исторический и ретроспективный методы обеспечили раскрытие досуговых практик на вилле в историческом контексте. Научная новизна. Пока-зано, что досуговые практики гуманистов воплощаются в загородной резиденции – вилле. Идеальная модель ренессансного досуга – это досуг "ученый", основанный не на социальной или географической, а на духовной общности; досуг, преисполненный любви, музыки, пения, пиров, высокой поэзии, созерцания красоты природы, философских диспутов и разговоров; досуг, который обеспечивает жизнь "без печали и однообразия". "Ученый" досуг на вилле стал предпосылкой развития "академий" и формирования культуры как социально значимого яв-ления. Вывод. Гуманисты акцентировали внимание на интеллектуальном аспекте otium, насыщенного созерца-нием истины и научными занятиями, которые обогащали внутренний мир человека, укрепляли ее силу духа, и были по своему содержанию "трудом на досуге" (in otio meo negotia). Защита созерцательной жизни, посвящен-ной частному досугу, преисполненному научных занятий, сопровождалась обоснованием целесообразности ак-тивной общественной позиции на благо общества. Этому досугу противопоставлялся "ленивый досуг" необразо-ванного большинства. В то же время вилла начала восприниматься не только как место для отдыха и ученого досуга, но и как стиль жизни, который основывался на стремлении достичь духовного и морального личностного усовершенствования. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|