Вплив ланок сівозміни та системи удобрення на формування мікробного ценозу чорнозему вилугуваного

Autor: Tsvey, Ya. P., Ivanina, R. V., Gogol, L. O.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Scientific Papers of the Institute of Bioenergy Crops and Sugar Beet; No. 27 (2019); 24-30
Наукові праці Інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків; № 27 (2019); 24-30
ISSN: 2410-1281
Popis: Purpose. To study the effect of legume predecessors and the fertilizer system in the grain chain of crop rotation on the microbiological activity of leached black soil.Меthods. Long-term field and analytical.Results. The results of studies of the influence of crop rotation and fertilizer system on the microbial cenosis of leached black soil in winter wheat crops are presented. Using various nutrient media the number of ammonifiers, nitrifiers, phosphorus mobilizing bacteria, oligonitrophils, and micromycetes in the soil was determined. It was defined that during the period of spring tillering of winter wheat, the total number of soil microbiota and the number of individual bacterial species significantly depended on the fertilizer system and the choice of bean predecessor.Conclusions. The use of mineral fertilizers for winter wheat in crop rotation chain with legume predecessors significantly increased the microbiological activity of the soil during the spring tillering. At a dose of fertilizers for winter wheat N60Р60К60 on the fond of the organic mineral fertilization system of the crop rotation, the number of ammonifiers in the soil increased most significantly: in the rotation chain with clover – by 5.8 million CFU compared to the control without fertilizers, spring vetch – by 8.0 and amounted to 14.6 and 15.6 million CFU in 1 g of dry soil, respectively. The total number of bacteria compared with the control without fertilizers in the clover rotation chain increased by 6.1 million CFU, micromycetes – by 46; spring vetch – respectively, by 19.2 and 7 million CFU in 1 g of dry soil. An increase in the dose of nitrogen for winter wheat from 60 to 90 kg/ha significantly increased nitrification activity in the soil and was accompanied by a general inhibitory effect on the development of soil biota. The total number of bacteria in the soil within crop rotation chains decreased by 3.5–10.8 million CFU, while nitrification increased by 3.1–3.4 million CFU in 1 g of dry soil. Growing winter wheat with an alternative fertilizer system involving by-products had an inhibitory effect on the development of soil biota and weakened the mineralization ability of nitrogen in the soil. Compared to the traditional manure-based fertilizer system, the number of bacteria in the soil decreased by 8.4 million CFU, micromycetes – by 29 million CFU in 1 g of dry soil.
Мета. Вивчити вплив бобових попередників та системи удобрення у зерновій ланці сівозміни на мікробіологічну активність чорнозему вилугуваного.Методи. Довготривалий польовий та аналітичний. Результати. Наведено результати досліджень щодо впливу ланок сівозміни та системи удобрення на мікробний ценоз чорнозему вилугуваного в посівах пшениці озимої. За використання різних поживних середовищ у ґрунті визначали чисельність амоніфікаторів, нітрифікаторів, фосфор мобілізуючих бактерій, олігонітрофілів, мікроміцетів. Встановлено, що в період весняного кущення пшениці озимої загальна чисельність мікробіоти ґрунту та чисельність окремих видів бактерій істотно залежала від системи удобрення та вибору бобового попередника.Висновки. Застосування мінеральних добрив під пшеницю озиму у ланках з бобовими попередниками істотно посилило мікробіологічну активність ґрунту в період весняного кущення. За дози добрив під пшеницю озиму N60Р60К60 на фоні органо-мінеральної системи удобрення сівозміни у ґрунті найістотніше зростала кількість амоніфікаторів: у ланці з конюшиною – на 5,8 млн КУО порівняно з контролем без добрив, викою ярою – на 8,0 і становила відповідно 14,6 та 15,6 млн КУО в1 г сухого ґрунту. Загальна кількість бактерій порівняно з контролем без добрив у ланці з конюшиною збільшилась – на 6,1 млн КУО, мікроміцетів – на 46; викою ярою – відповідно на 19,2 та 7 млн КУО в1 г сухого ґрунту. Збільшення дози азоту під пшеницю озиму з 60 до 90 кг/га істотно посилювало нітрифікаційну активність у ґрунті і супроводжувалось загальним інгибуючим впливом на розвиток ґрунтової біоти. Загальна кількість бактерій у ґрунті по ланках сівозміни зменшилась – на 3,5–10,8 млн КУО, натомість нітрифікаторів зросла – на 3,1–3,4 млн КУО в1 г сухого ґрунту. Вирощування пшениці озимої за альтернативної з використанням побічної продукції системи удобрення мало інгибуючий вплив на розвиток ґрунтової біоти і послабило мінералізаційну здатність азоту у ґрунті. Порівняно з традиційною на основі гною системою удобрення кількість бактерій у ґрунті зменшилась на 8,4 млн КУО, міксоміцетів – на 29 млн КУО в1 г сухого ґрунту.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: