ВЛИЯНИЕ СВЕТОВОЙ ДЕПРИВАЦИИ НА МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОЕ СОСТОЯНИЕ НЕЙРОНОВ СУПРАОПТИЧЕСКИХ ЯДЕР ГИПОТАЛАМУСА КРЫС

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Clinical & experimental pathology; Vol. 19 No. 4 (2020)
Клиническая и экспериментальная патология; Том 19 № 4 (2020)
Клінічна та експериментальна патологія; Том 19 № 4 (2020)
ISSN: 1727-4338
Popis: The supraoptic nucleus (SON) of the hypothalamus is one of the key neurosecretorylinks that ensure the joining of the nervous and endocrine regulation mechanismsinto the general neuroendocrine system, thereby participating in the realization of thebody’s response to experimental influences. Despite deep and comprehensive studies ofthe hypothalamus, until now there are no unified ideas about its individual reactivityand the degree of involvement of these structures in the stress response, caused by prolonged exposure to constant darkness (light deprivation).The aim of this work is to study the effect of light deprivation on the morphofunctionalstate of the supraoptic nucleus of the hypothalamus in rats.Material and methods. The experiments were carried out on nonlinear male white rats,which were divided into 2 series of studies, biomaterial sampling of which was taken at14.00 and 02.00 h using morphofunctional and statistical research methods.Results. The study of the morphometric characteristics of the neurons of thehypothalamus SON revealed the diurnal dynamics of indices. Under the light regime12.00C:12.00T, a daily rhythm of the morpho-functional activity of SON neurons witha maximum activity is registered in rats in the daytime.When the animals were kept under conditions of constant darkness (00C:24.00T), anincrease in the size of its nucleus 21.1±2.4% (r=0.73), caused by an increase in thearea of the neuron nucleolus (r=0.89), which constituted 61.94±7.07 µm2, was revealedat 14.00. Attention was also drawn to a significant decrease in the nuclear-cytoplasmicratio (NCR) relative to intact animals, which constituted 2.07±0.041 units. Lightdeprivation led at 14.00 to a significant RNA concentration decrease in the nucleus35.3±2.1%, and in the nucleolus 26.6±1.9%.The studies, carried out at 02.00 h, revealed that the area of the neuron nucleuswas 98.33±5.40µm2and significantly larger than that in the intact animals. Thesechanges were accompanied by an increase in the area of the nucleolus, which was48.90±6.892µm2(r=0.87) and the area of the neuron cytoplasm, which was within217.61±7.19 µm2(r=0.91). The NCR of a neuron in the SON of the hypothalamus at02:00 was lower than that in the intact animals 2.67±0.17%. A significant increasein RNA concentration in the nucleus, nucleolus and cytoplasm of neurons in thehypothalamic SON was noted relative to the indices of animals of the previous timeinterval, which were under conditions of constant darkness.Compared to the daytime period (14.00 h), up to 02.90 h, NCR increase was revealedin the nighttime observation period in the neurons under study, which constituted2.55±0.022 units.Conclusions. 1. Photoperiod duration significantly affects the daily activity of thehypothalamus SON. 2. Permanent darkness (light deprivation) does not lead to aninversion of the rhythm of the morphofunctional activity of the neurons under study,the maximum values, as in intact animals, are registered in the daytime interval. 3.Light deprivation causes a significant increase in the area of the neuron, its nucleus,nucleolus in the night and day intervals of observation. At the same time, a decrease inthe nuclear-cytoplasmic ratio, a decrease in the concentration of RNA in the nucleusand nucleolus of the neuron of SON of the hypothalamus of rats in the daytime isobserved.
Супраоптическое ядро (СОЯ) гипоталамуса является одним из ключевыхнейросекреторных звеньев, обеспечивающих объединение нервных и эндокринныхмеханизмов регуляции в общую нейроэндокринную систему, учавствуя тем самымв реализации ответной реакции организма на стрессовые воздействия. Несмотряна глубокие и всесторонние исследования гипоталамуса, до настоящего временинет единых представлений о его индивидуальной реактивности и степенивовлечения указанных структур в стрессовую реакцию, вызванную длительнымпребыванием в условиях постоянной темноты (световой депривации).Цель работы – изучить влияние световой депривации на морфофункциональноесостояние супраоптического ядра гипоталамуса крыс.Материал и методы. Эксперименты проведены на нелинейных самцах белыхкрыс, разделенных на 2 группы (обычный световой режим и постоянная темнотасоответственно), в каждой из которых забор биоматериала осуществлялив 14.00 ч и 02.00 ч с, который изучали с применением морфофункциональных истатистических методов исследования.Результаты. Изучение морфометрических характеристик нейронов СОЯгипоталамуса выявило суточную динамику показателей. При световом режиме12.00С:12.00Т у крыс регистрируется суточный ритм морфофункциональнойактивности нейронов СОЯ с максимумом активности в дневное время.При содержании животных в условиях постоянной темноты (00С:24.00Т) в14.00 ч выявлено увеличение размеров их ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), вызванноеувеличением площади ядрышек нейронов (r=0,89), которая составляла61,94±7,07 мкм2. Привлекало внимание и достоверное снижение относительноинтактных животных ядерно-цитоплазматического соотношения (ЯЦС),которое составляло 2,07±0,041 ед. Световая депривация приводила в 14.00 ч кдостоверному снижению концентрации РНК в ядрх на 35,3±2,1%, ядрышках – на26,6±1,9%.Проведенными исследованиями в 02.00 ч выявлено, что площадь ядер нейронівсоставила 98,33±5,40 мкм2и была достоверно больше относительно аналогичнойу интактных животных. Указанные изменения сопровождались увеличениемплощади ядрышек, которая составляла 48,90±6,892 мкм2(r=0,87) и площадицитоплазмы нейронов, которая находилась в пределах 217,61±7,19 мкм2(r=0,91).ЯЦС нейронов СОЯ гипоталамуса в 02.00 ч было ниже такового у интактныхживотных на 2,67±0,17%. Отмечено достоверное возрастание концентрацииРНК в ядрах, ядрышках и цитоплазме нейронов СОЯ гипоталамуса относительнопоказателей животных предыдущего временного интервала, которые находилисьв условиях постоянной темноты.Сравнительно с дневным периодом (14.00 ч), до 02.00 ч выявлено повышение вночной период наблюдения ЯЦС в исследуемых нейронах, которое составило 2,55± 0,022 ед.Выводы. 1. Продолжительность фотопериода существенно влияет насуточную активность СОЯ гипоталамуса. 2. Постоянная темнота (световаядепривация) не приводит к инверсии ритма морфофункциональной активностиисследуемых нейронов, максимальные величины, как и у интактных животных,регистрируются в дневном промежутке. 3. Световая депривация вызываетдостоверное увеличение площади нейронов, его ядер, ядрышек в ночной и дневнойинтервалы наблюдения. В то же время наблюдается уменьшение ядерноцитоплазматического соотношения, снижение концентрации РНК в ядрах иядрышках нейронов СОЯ гипоталамуса крыс в дневное время суток.
Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключовихнейросекреторних ланок, що забезпечують об'єднання нервових і ендокриннихмеханізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такийспосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючина глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявленьпро його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур устресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви(світлової депривації).Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональнийстан надзорових ядер гіпоталамуса щурів.Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів,яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрявавідповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 годі вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методівдослідження.Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзоровихядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартногосвітлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональноїактивності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявленозростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площіядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагуі вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичногоспіввідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова деприваціяпризводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%.Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронівстановила 98,33±5,40 мкм2і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактнихтварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, якастановила 48,90±6,892 мкм2(r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, якаперебувала у межах 217,61±7,199 мкм2(r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядергіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцяхта цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тваринпопереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви.Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення внічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило2,55±0,022 од.Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активністьнадзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) неспричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуванихнейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на деннийпроміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів,їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночасспостерігається зменшення ядерно-цитоплазматичного співвідношення,зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядергіпоталамуса щурів у денний період доби.
Databáze: OpenAIRE