ALIMENTARY UNIVERSAL-CULTURAL CODE IN НRIGORY SKOVORODA’S DIALOGUE «THE GRATEFUL ERODIUS»
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2022 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Doxa; No. 2(38) (2022): Skovorodiana: journeys of philosophising – 2; 7-14 Докса; № 2(38) (2022): Сковородіана: мандри філософування – 2; 7-14 |
| ISSN: | 2410-2601 |
| Popis: | The article considers the universal-cultural structure of one of the dialogues of Н. Skovoroda – «The grateful Erodius» with a focus on one of the universals of culture, namely, on the alimentary worldview code. The analytical separation of this code from its close interweaving with the categories of ultimate bases (life, death, immortality) and other worldview codes showed that, in addition to describing the specifics of the nutrition of the main character of the work, Erodius the stork, alimentarity appears here in its symbolic and allegorical manifestations, primarily – in the context of a Christian spiritual food, that is, the Divine commandments, the observance of which allows a person to avoid the vices of the world of bad people and achieve the otherworldly eternal life. The explication of such an understanding of alimentarity once again confirmed my assertion that all, without exception, integral texts of culture are built on the universal basic worldview formula “life – death – immortality”. This is the identity of the dialogue of Hrigory Skovoroda with other cultural texts. The specificity of the reproduction of the universal alimentary code lies in the dialogue form of this reproduction, and in terms of content – in the symbolic understanding of alimentarity in connection with spiritual food. У статті розглянуто універсально-культурну структуру одного з діалогів Г. Сковороди – «Вдячливий1 Єродій» [Сковорода, 1973] iз зосередженням уваги на одній з цих універсалій, а саме, на аліментарному світоглядному коді. Аналітичне виокремлення даного коду з тісного переплетіння його з категоріями граничних підстав та іншими світоглядними кодами показало, що, окрім застосування його на рівні опису специфіки харчування головного персонажу твору, гайстра Єродія, аліментарність постає тут у своїх символічних та алегоричних проявах, передусім – у контексті споживання християнином духовної їжі, тобто, Божественних заповідей, дотримання яких дозволяє людині уникнути вад світу сплюндрованих людей та досягти вічного життя за гробом. Наочна експлікація такого розуміння аліментарності ще раз підтвердила моє твердження про те, що всі без виключення цілісні тексти культури вибудовуються на універсальній базисній світоглядній формулі «життя – смерть – безсмертя». У цьому полягає ідентичність діалогу Григорія Сковороди з іншими текстами культури. Специфіка ж відтворення універсального аліментарного году полягає у діалоговій формі цього відтворення, а за змістом – у символічному застосуванні аліментарностіяк їжі духовної. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|