The Role of Ukrainian Professional Vocal and Choral Education in the Development of East Slavic Musical Culture in XVII–XVIII Centuries
| Jazyk: | ukrajinština |
|---|---|
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Image of the modern pedagogue; № 4(193) (2020): Pedagigue’s personality; 92-98 Wizerunek współczesnego pedagoga; № 4(193) (2020): ; 92-98 Імідж сучасного педагога; № 4(193) (2020): Особистість педагога; 92-98 |
| ISSN: | 2522-9729 |
| Popis: | One of the important components of the process of Ukraine's modern integration into the European art space is the revision of outdated Russian-imperial and post-Soviet stereotypes regarding the role and importance of Ukrainian professional vocal and choral education in the development of music in the former Russian Empire (and its modified model in the concept of Soviet Union) and mentally related regions. The solution of this problem creates fruitful preconditions for a completely objective and reasoned positioning of Ukrainian professional music art as a powerful creative factor, which for centuries directly and/or indirectly influenced the formation and evolution of a number of Central-, Eastern- and South-Slavic professional music paradigms.The aim of the study is a comprehensive musicological and cultural analysis of objective socio-historical factors and trends that characterize the influence of Ukrainian professional vocal and choral education of the XVII - XVIII centuries on existing Eastern European and in particular Russian musical environment.The scientific novelty of the research is in the coverage of the analyzed issues in the original historical and cultural perspective, as well as in identifying of a universal psychological-motivational algorithm, which determines the process of assimilation of musical experience in the context of a different mental-ethnic area.The research methodology is based on the application of universal scientific methods, in particular: inductive-deductive method, analysis, comparative and complex historical and cultural analysis, synthesis, method of hypothetical reconstruction.Conclusions. The pedagogical experience of Ukrainian professional vocal and choral education of the Hetmanate period was not limited to itself, but was extrapolated to active educational processes that took place both in Ukraine and in different regions of the Russian Empire in the XVII-XVIII centuries. This was inspired by the fact of retransmission of national cultural traditions, actualized through the activities of pupils of Ukrainian educational institutions, including Glukhiv School, Kyiv-Mohyla Academy, Kharkiv State School, etc. After graduating, being send to different, sometimes very remote areas of Russian Empire, the vast majority of graduates of the named institutions tried to implement in the best way their professional and educational potential gained in Ukraine. This, in turn, created the preconditions for an active spread of Ukrainian musical and lexical influences in the Great Russian cultural environment. A similar situation can be observed in other East and South Slavic regions, where people from Ukraine worked at different times, showing a mentally inherent Ukrainian tendency to unite around the native language, national ideas and symbols embodied in commonly used artistic and, in particular, musical figurative and lexical associations. Одним із важливих складників процесу сучасної інтеграції України до системи загальноєвропейського мистецького простору постає перегляд застарілих російсько-імперських і пострадянських стереотипів щодо ролі і значення української професійної вокально-хорової освіти у розвитку у розвитку східно-слов’янської музичної культури XVII–XVIII ст. Вирішення вказаної проблеми створює плідні передумови для цілком об’єктивного й аргументованого позиціювання українського професійного музичного мистецтва як потужного креативного чинника, який упродовж століть прямо або опосередковано впливав на формування та еволюцію цілої низки центрально- східно- та південно-слов’янських професійно-музичних парадигм. Метою дослідження є комплексний музикознавчо-культурологічний аналіз суспільно-історичних факторів і тенденцій, які характеризують вплив української професійної вокально-хорової освіти XVII–XVIII ст. на тогочасне східноєвропейське, і зокрема російське, музичне середовище. Наукова новизна дослідження полягає у висвітленні аналізованої проблематики в оригінальному історико-культурологічному ракурсі, а також у з’ясуванні універсального психологічно-мотиваційного алгоритму, що детермінує процес асиміляції музичного досвіду в умовах іншого ментально-етнічного ареалу. Методологія дослідження базується на застосуванні універсальних наукових методів, зокрема: індуктивно-дедуктивного методу, аналізу, компаративного та комплексного історико-культурологічного аналізу, синтезу, методу гіпотетичної реконструкції.Висновки. Педагогічний досвід української професійної вокально-хорової освіти доби Гетьманщини не замикався власне сам на себе, а екстраполювався в площину активних освітянських процесів, які відбувалися як в Україні, так і в різних регіонах Російської імперії XVII–XVIII ст. Цьому сприяв фактор ретрансляції вітчизняних культурних традицій, актуалізований через діяльність вихованців українських навчальних закладів, у тому числі Глухівської школи, Києво-Могилянської академії, Харківського казенного училища тощо. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|