ПРОБЛЕМИ ПИТНОГО ВОДОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРІУПОЛЯ І ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ЇХ ВИРІШЕННЯ ЗА РАХУНОК ПІДЗЕМНИХ ВОД (УКРАЇНА)

Autor: Shestopalov, V.M., Stetsenko, B.D., Rudenko, Yu.F.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2020
Předmět:
підземні води
крейдово-палеогеновий водоносний комплекс
математичне моделювання
Маріупольське родовище підземних вод
Ялинське родовище підземних вод
експлуатаційні запаси
якість підземних вод
подземные воды
палеоген-меловой водоносный комплекс
математическое моделирование
Мариупольское месторождение подземных вод
Ялынское месторождение подземных вод
эксплуатационные запасы
качество подземных вод
556.332(477)
groundwater
Cretaceous-Paleogene water-bearing complex
mathematical modeling
Mariupol groundwater deposit
Yaly groundwater deposit
safe yield
quality of groundwater
Zdroj: Geological Journal; № 1 (2020); 3-16
Геологический журнал; № 1 (2020); 3-16
Геологічний журнал; № 1 (2020); 3-16
ISSN: 1025-6814
2522-4107
Popis: The results of studying the possibility for drinking water supply of Mariupol by groundwater in case of loss of its main modern source of fresh water — Siversky Donets river due to possible aggressive actions of the Donetsk separatists are presented. For this, the groundwater resources of the Mariupol deposit were first studied to solve the problems of supply of Mariupol with drinking water. A hydrogeological model of this deposit has been created for it, on which the structure of water exchange and the sources of formation of groundwater operational resources have been studied. It has been shown that within this deposit, groundwater with mineralization not exceeding 1.5 g/dm3 is found sporadically and their operational reserves are very small. Safe yield of industrial water with mineralization of more than 1.5 g/dm3 are limited to 40 thousand m3/day, which is also insufficient to satisfy Mariupol Subsequently, the possibilities of drinking water supply to Mariupol due to fresh groundwater of Cretaceous and Paleogene water-bearing complex of Yaly deposit, located 60—65 km northwest of Mariupol, were studied. A hydrogeological model of the Yaly groundwater deposit has been created, on which the structure of the water exchange and sources of the formation of groundwater exploitable resources of the Ivanivka and Zachativka promising areas have been studied. It is shown that this water-yielding complex has fresh groundwater resources sufficient to provide drinking water to Mariupol, Volnovakha and other settlements around Yaly deposit, but there is also a risk of a gradual deterioration of the groundwater quality of the Zachativka area due to the pulling of brackish water from other aquifers. The influence of brackish groundwater from the Precambrian crystalline basement and the Quaternary aquifer outside the Konka-Yally depression on the water quality of promising sites of the Yaly deposit is estimated. Various layouts of producing wells and the intensity of water withdrawal from them to preserve its quality are considered. It is concluded that it is promising to transfer part of the exploitable groundwater resources of the Zachativka area to the watershed between the Zachativka and Ivanivka areas or several kilometers downstream of Mokri Yaly river. If the aforementioned option for optimizing water withdrawal is rejected, the authors of the article put forward a proposal to reapprove the safe yield of groundwater of the Ivanivka and Zachativka areas, that is, to increase it at the Ivanivka area by about two times, and decrease it by about two times at the Zachativka area. Waters from Ivanivka and Zachativka areas for drinking water supply of Mariupol must be mixed.
Представлены результаты изучения возможности питьевого водоснабжения Мариуполя за счет подземных вод на случай потери ее основного современного источника пресной воды – р. Северский Донец из-за возможных агрессивных действий донецких сепаратистов. Для этого сначала были изучены ресурсы подземных вод Мариупольского месторождения для решения проблем обеспечения Мариуполя питьевой водой. Создана гидрогеологическая модель этого месторождения, на которой изучены структура водообмена и источники формирования эксплуатационных ресурсов подземных вод. Показано, что в пределах этого месторождения подземные воды с минерализацией, не превышающей 1,5 г/дм3, встречаются спорадически и их эксплуатационные запасы очень малы. Запасы технических вод с минерализацией более 1,5 г/дм3 ограничены величиной 40 тыс. м3/сут, что тоже является недостаточным для Мариуполя. В последующем были изучены возможности питьевого водоснабжения Мариуполя за счет пресных подземных вод палеоген-мелового водоносного комплекса Ялынского месторождения, которое находится в 60-65 км на северо-запад от Мариуполя. Создана гидрогеологическая модель Ялынского месторождения подземных вод, на которой изучены структура водообмена и источники формирования эксплуатационных запасов подземных вод Ивановского и Зачатьевского перспективных участков. Показано, что этот водоносный комплекс обладает достаточными ресурсами пресных подземных вод для обеспечения Мариуполя, Волновахи и других населенных пунктов вокруг Ялынского месторождения, но также есть риск постепенного ухудшения качества подземных вод Зачатьевского участка из-за подтягивания солоноватых вод из других водоносных горизонтов. Оценено влияние солоноватых подземных вод из докембрийского кристаллического фундамента и четвертичного водоносного горизонта за пределами Конкско-Ялынской впадины на качество воды перспективных участков Ялынского месторождения. Рассмотрены различные схемы расположения эксплуатационных скважин и интенсивности отбора воды из них для сохранения ее качества. Сделан вывод о перспективности переноса части эксплуатационных запасов подземных вод Зачатьевского участка на водораздел между Зачатьевским и Ивановским участками или на несколько километров ниже по течению р. Мокрые Ялы. При отклонении вышерассмотренного варианта оптимизации отбора воды авторами статьи выдвинуто предложение переутвердить запасы подземных вод Ивановского и Зачатьевского участков, то есть на Ивановском участке увеличить их, примерно, в два раза, а на Зачатьевском участке уменьшить приблизительно в два раза. Воду из Ивановского и Зачатьевского участков для питьевого обеспечения Мариуполя нужно подавать в смешенном виде.
Представлені результати вивчення можливості питного водозабезпечення Маріуполя за рахунок підземних вод на випадок втрати її основного сучасного джерела прісної води — р. Сіверський Донець через можливі агресивні дії донецьких сепаратистів. Для цього спочатку були вивчені ресурси підземних вод Маріупольського родовища для вирішення проблем забезпечення Маріуполя питною водою. Створено гідрогеологічну модель Маріупольського родовища підземних вод, на якій вивчено структуру водообміну і джерела формування експлуатаційних ресурсів підземних вод. Показано, що в межах цього родовища підземні води з мінералізацією, що не перевищує 1,5 г/дм3, трапляються спорадично і їх експлуатаційні ресурси дуже малі. Запаси технічних вод з мінералізацією понад 1,5 г/дм3 в межах Маріупольського родовища обмежені величиною 40 тис. м3/добу, що теж недостатньо для Маріуполя. У подальшому було вивчено можливості питного водозабезпечення Маріуполя за рахунок прісних підземних вод крейдово-палеогенового водоносного комплексу Ялинського родовища, що знаходиться в 60—65 км на північний захід від Маріуполя. Створено гідрогеологічну модель Ялинського родовища підземних вод, на якій вивчено структуру водообміну і джерела формування експлуатаційних запасів підземних вод Іванівської та Зачатівської перспективних ділянок. Показано, що цей водоносний комплекс має достатньо ресурсів прісних підземних вод для забезпечення Маріуполя, Волновахи та інших населених пунктів навколо Ялинського родовища, але також є ризик поступового погіршення якості води Зачатівської ділянки через підтягування солонуватих вод з інших водоносних горизонтів. Оцінено вплив солонуватих підземних вод із тріщинуватих порід докембрійського кристалічного фундаменту і четвертинного водоносного горизонту поза межами Конксько-Ялинської западини на якість води перспективних ділянок Ялинського родовища. Розглянуто різні схеми розташування експлуатаційних свердловин і водовідбору для збереження якості води. Зроблено висновок про перспективність перенесення частини затверджених експлуатаційних запасів підземних вод Зачатівської ділянки на вододіл між цією і Іванівською ділянками або на декілька кілометрів нижче за течією р. Мокрі Яли. При відхиленні вищерозглянутого варіанту оптимізації відбору води авторами статті висунуто пропозицію перезатвердити запаси підземних вод Іванівської і Зачатівської ділянок, тобто на Іванівській ділянці збільшити запаси приблизно у два рази, а на Зачатівській ділянці зменшити їх майже у два рази. Воду з Іванівської і Зачатівської ділянок, призначену для питного забезпечення Маріуполя, треба подавати в змішаному вигляді.
Databáze: OpenAIRE