Санкції та покарання за розбещення неповнолітніх

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 2 No. 73 (2022): Uzhhorod National University Herald. Series: Law; 100-104
Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 2 № 73 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 100-104
Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 2 № 73 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 100-104
ISSN: 2307-3322
2664-6153
Popis: It is generally accepted that the nature and degree of public danger of any crime, including the corruption of minors, is reflected in the sanction of the criminal law. A sanction is a part of a criminal law norm that has a state-coercive qualitative-quantitative character and is a formally defined objective-subjective model of criminal-legal influence measures applied to persons who have committed a crime. The social task of sanctions since the entry into force of the law on criminal responsibility is the general prevention of offenses, if the offense has been committed, then the application and implementation of the sanction is aimed at the implementation of the tasks of general and individual prevention, correction of the offender, restoration of law and order in all possible cases. The sanction of the criminal law norm provided for in Art. 156 of the Criminal Code, must be directly dependent on the typical social danger of the corruption of minors and be consistent with other sanctions of Chapter IV "Crimes against sexual freedom and sexual integrity" of the Special Part of the Criminal Code, as well as be proportional to the level of social significance of those rights and freedoms that are lost or in which the convict is limited to. In modern conditions, only the isolation from society of a convicted person who has committed lewd acts against a minor ensures a long period of non-commitment of the same or similar sexual crime, restores psychological balance and provides confidence in the safety of the minor. Today, the dynamics of criminal sanctions in combating the depravity of minors have received certain signals regarding strengthening, on the one hand, there is a differentiation of responsibility for the depravity of minors. 1-2 st. 156 of the Criminal Code, and on the other hand, it is necessary to express the unequivocal legal position of the higher courts of Ukraine regarding the imposition of tougher criminal penalties and other legal restrictions on the rights and freedoms of those guilty of desecrating minors, especially minors.
Загальновизнано, що характер і ступінь суспільної небезпеки будь-якого злочину, в тому числі й розбещення неповнолітніх, відображається в санкції кримінально-правової норми. Санкція – це частина кримінально-правової норми, яка має державно-примусовий якісно-кількісний характер і є формально визначеною об’єктивно-суб’єктивною моделлю заходів кримінально-правового впливу, що застосовуються до осіб, які вчинили злочин. Соціальне завдання санкцій з моменту набуття чинності закону про кримінальну відповідальність – загальне запобігання правопорушенням, якщо ж правопорушення вчинено, то застосування та реалізація санкції спрямовується на здійснення завдань загальної та індивідуальної превенції, виправлення правопорушника, відновлення у всіх можливих випадках порушеного правопорядку. Санкція кримінально-правової норми, що передбачена у ст. 156 КК, має перебувати в прямій залежності від типової суспільної небезпеки розбещення неповнолітніх й узгоджуватися з іншими санкціями Розділу IV «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості» Особливої частини КК, а також бути пропорційною рівню соціальної значущості тих прав і свобод, які втрачає або в яких обмежується засуджений. У сучасних умовах лише ізоляція від суспільства засудженого, який вчинив розпусні дії щодо неповнолітньої особи, забезпечує тривалий термін невчинення ним тотожного або однорідного статевого злочину, відновлює психологічну рівновагу та надає впевненість у безпеці неповнолітній особі. На сьогодні динаміка кримінально-правових санкцій у протидії розбещенню неповнолітніх отримала певні сигнали щодо посилення, з одного боку, відбувається диференціація відповідальності за розбещення малолітніх осіб ч.ч. 1-2 ст. 156 КК, а з іншого боку, слід висловити однозначну правову позицію вищих судових інстанцій України щодо призначення більш жорстких кримінальних покарань, інших правових обмежень прав і свобод винних у вчиненні розбещення неповнолітніх, а особливо малолітніх осіб.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: