Анамнестические факторы прогноза формирования бронхиальной астмы у детей

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Сучасна педіатрія. Україна; № 8(120) (2021): Сучасна педіатрія. Україна; 36-41
Modern Pediatrics. Ukraine; No. 8(120) (2021): Modern pediatrics. Ukraine; 36-41
Современная педиатрия. Украина; № 8(120) (2021): Современная педиатрия. Украина; 36-41
ISSN: 2663-7553
2706-6134
Popis: Allergic diseases are one of the main problems today. Almost 15% of the child population suffers from allergic diseases. Respiratory allergies account for a significant share and currently the prevalence of asthma in the world — 5–10%. Purpose — to assess the anamnestic risk factors for the development asthma in children with recurrent wheezing. Materials and methods. Analysis of clinical data of 96 children aged 1 year 6 months to 6 years 11 months with recurrent episodes of bronchial obstruction, who were examined and treated in the municipal non$profit enterprise «City clinical children's hospital No. 16» Kharkiv City Council. Patients have the inclusion criteria in the study. Children were observed before the age of 6 years to verify the diagnosis of asthma and were divided into groups. Group I included 15 patients with asthma. Group II — 81 patients who had recurrent wheezing. Results. Among the anamnestic data were significant adverse factors in the formation of asthma. The nature and strength of the relationship between these factors have been established. The connection with the formation of asthma in children was evaluated. Conclusions. The established data can be used in the algorithm of examination of patients with wheezing. It`s able to identify the risk groups of children for the formation of asthma. Collection of anamnesis and identification of these risk factors can be used to predict the formation of asthma in children less than 6 years. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The study protocol was approved by the Local ethics committee of the participating institution. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interest was declared by the authors.
Аллергические заболевания являются одной из главных проблем современности. Практически 15% детского населения страдают данными заболеваниями. Среди них заболевания респираторного тракта занимают значительную часть, а распространенность бронхиальной астмы в мире колеблется в пределах 5–10%. Цель — выявить анамнестические факторы риска развития бронхиальной астмы у детей с повторными эпизодами бронхообструктивного синдрома. Материалы и методы. Оценены клинические данные 96 детей в возрасте от 1 года 6 месяцев до 6 лет 11 месяцев с повторными эпизодами бронхообструкции, проходивших лечение и обследование у КНП «Городская клиническая детская больница № 16» Харьковского городского совета. Пациенты включены в исследование при условии соответствия критериям включения. Проведено наблюдение детей до достижения 6-летнего возраста с целью верификации диагноза бронхиальной астмы, в результате чего они поделены на группы. В I группу вошло 15 пациентов, которым за время исследования установлен диагноз бронхиальной астмы, во II группу — 81 пациент с повторными эпизодами бронхообструкции транзиторного характера. Результаты. Выявлены среди исследуемых анамнестических данных статистически значимые факторы для формирования бронхиальной астмы. При прогностическом анализе установлены характер и сила связи между этими факторами и формированием заболевания. Выводы. Установленные данные могут быть вспомогательными показателями в алгоритме обследования пациентов с бронхообструктивным синдромом для выявления групп риска детей по формированию бронхиальной астмы. Детальный сбор анамнеза и выявление этих факторов риска можно использовать при прогнозировании формирования бронхиальной астмы у детей младше 6 лет. Исследование выполнено в соответствии с принципами Хельсинкской декларации. Протокол исследования одобрен Локальным этическим комитетом участвующего учреждения. На проведение исследований получено информированное согласие родителей детей. Авторы заявляют об отсутствии конфликта интересов.
Алергійні захворювання являють собою одну з основних проблем сьогодення. Майже 15% дитячого населення страждають на алергійні захворювання. Серед них захворювання респіраторної системи займають значну частку, а поширеність бронхіальної астми у світі коливається в межах 5–10%. Мета — виявити анамнестичні чинники ризику розвитку бронхіальної астми в дітей з повторними епізодами бронхообструктивного синдрому. Матеріали та методи. Оцінено клінічні дані 96 дітей віком від 1 року 6 місяців до 6 років 11 місяців із повторними епізодами бронхообструкції, які проходили обстеження та лікування у КНП «Міська клінічна дитяча лікарня №16» Харківської міської ради. Пацієнтів долучено до дослідження за умов відповідності критеріям залучення. Проведено спостереження дітей до досягнення 6-річного віку для верифікації діагнозу бронхіальної астми, у результаті чого їх поділено на групи: до І групи увійшло 15 пацієнтів, яким за період дослідження встановлено діагноз бронхіальної астми, до ІІ групи — 81 пацієнт із повторними епізодами бронхообструкції транзиторного характеру. Результати. Виявлено серед анамнестичних даних, що досліджувалися, статистично значущі чинники формування бронхіальної астми. З прогностичного аналізу встановлено характер та силу зв'язків між цими чинниками і формуванням захворювання. Висновки. Встановлені дані можуть бути допоміжними показниками в алгоритмі обстеження пацієнтів з бронхообструктивним синдромом для виділення груп ризику дітей щодо формування бронхіальної астми. Ретельний збір анамнезу та виявлення цих чинників ризику можна використовувати у прогнозуванні формування бронхіальної астми в дітей віком до 6 років. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків дітей. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: