Природний тип розуміння права як підґрунтя діяльнісної теорії правознавства
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Analytical and Comparative Jurisprudence; No. 2 (2022): Analytical and Comparative Jurisprudence; 10-14 Аналітично-порівняльне правознавство; № 2 (2022): Аналітично-порівняльне правознавство; 10-14 |
ISSN: | 2788-6018 |
Popis: | The article is devoted to the the natural law school certain provisions coverage indicating its connection with the activity based approach in jurisprudence and is the basis for the legal phenomena and processes epistemology by means of activity based theory. Attention is paid to the importance of researching the “compatibility” of law understanding various types, aspects of their interaction and possible conflicts. The undeveloped theory of activity as a jurisprudence component is indicated as a factor of insufficient research of the problems. The aim of the article is to cover possible aspects of interconnection between the activity based theory as a jurisprudence component and the school of natural law. The methodological provisions determining the content of the study were as follows: the term “natural understanding of law” (natural type of law understanding; natural school of law) –it is not a single holistic theory, but a number of concepts related to the essential perception of law not as a prescriptive text, reflecting the will of public authorities, but as such a public relations regulator that meets the requirements of justice; is based on human rights, has a close connection with morality; activity based theory is considered as a system of knowledge that allows to interpret legal phenomena and processes based on the relationship of law and human activity, which, on the one hand, is a factor in the formation and development of law, and, on the other hand, law is a means of regulating human activity (jurisprudence activity based theory can be a means of interpreting legal phenomena as dynamic phenomena). The social nature of law stipulates the variability of lawthat should correspond to the relations governed by legal norms. Jurisprudence activity based theory allows to find out the origin, and functioning of legal phenomena and trends in their development. Some provisions of the doctrines of law of such thinkers as I.Kant, B.Leoni, L.Fuller, R.Alexi, and R.Dworkin are described. It is concluded that the described concepts of law of different lawyers, reflecting the axiological, essential characteristics of the natural type of law understanding (it is about the moral aspect of law, the impossibility of immoral law existance, human dignity as the basis of law, etc.). Lawyers’ activity, the activity of judges, particularly,is indicated as the means of “formalization” of law. Legal activity is a factor in the acquisition of the “official” nature by law. The characteristics given above indicate the possible aspect of using the activity based theory provisions as a jurisprudence component, by which the legal activity is. Стаття присвячена висвітленню окремих положень школи природного права, які вказують на її зв’язок із діяльнісним підходом у правознавстві та є основою для гносеології правових явищ і процесів засобами діяльнісної теорії. Акцентується увага на важливості дослідження «сумісності» різних типів розуміння права, аспектів їх взаємодії та можливих колізіях. Як фактор недостатньої дослідженості проблематики вказується нерозробленість теорії діяльності як складової правознавства. Метою статті є висвітлення можливих аспектів взаємозв’язку теорії діяльності як складової правознавства та школи природного права. Методологічними положеннями, що визначають зміст дослідження стали наступні: термін «природне розуміння права» (природний тип розуміння права; природна школа права) – це не єдина цілісна теорія, а ціла низка концепцій, пов’язаних між собою сутнісним сприйняттям права не як прескриптивного тексту, у якому відображена воля органів державної влади, а як такого регулятора суспільних відносин, що відповідає вимогам справедливості; засноване на людських правах, має тісний зв’язок із мораллю; теорія діяльності розглядається як система знань, що дозволяє інтерпретувати правові явища і процеси, виходячи зі зв’язку права та людської діяльності, яка, з одного боку, є фактором формування та розвитку права, з іншого право є засобом впорядкування людської діяльності (діяльнісна теорія правознавства може бути засобом інтерпретації правових явищ як явищ динамічних). Описуються окремі положення вчень про право таких мислителів як І.Кант, Б.Леоні, Л.Фуллер, Р.Алексі, Р.Дворкін. Резюмується, що описані концепції права різних правників, що відображають аксіологічну, сутнісну характеристику природного типу розуміння права (йдеться про моральний аспект права, неможливість існування аморального права, людську гідність як підґрунтя права тощо) засобом «формалізації» права переважно вказують діяльність правників, зокрема, суддів. Правнича діяльність є чинником набуття правом «офіційного» характеру. Наведені характеристики вказують і на той можливий аспект використання положень теорії діяльності як складової правознавства, яким є правнича діяльність. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |