ВІДНОВЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ В ІСТОРИЧНІЙ ПОЛІТИЦІ ДРУГОЇ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ (НА ПРИКЛАДІ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ)

Autor: Matviichuk, Vitalii
Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Intermarum: history, policy, culture; No. 8 (2020): Intermarum: history, policy, culture; 24-40
INTERMARUM: historia, polityka, kultura; Nr 8 (2020): Intermarum: historia, polityka, kultura; 24-40
Інтермарум: історія, політика, культура; № 8 (2020): Інтермарум: історія, політика, культура; 24-40
ISSN: 2518-7694
2518-7708
Popis: The aim of the article is to study the politics of memory of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth in the 1920s–1930s in Western Ukraine associated with the restoration of the Polish statehood. The methodology of scientific research is based on general scientific and special historical methods, including the basic principles of historical perception. The principles of historicism and scientific character of research enabled the author to recreate the politics of memory of the Second Polish-Lithuanian Commonwealth in Western Ukraine in all its complexity and diversity, as well as in interrelation and interdependence with the events of that time. The principle of objectivity facilitated the consideration of the outlined problems taking into account objective historical patterns and a critical analysis of the reference database. The principle of consistency provided the means to form a complete account of the corresponding commemorative practices. The scientific novelty of the research lies in the fact that for the first time the problem of reflecting the historical subject of the restoration of Poland in the political power of memory in Western Ukraine is studied on the basis of a big archive database. As a result, the author comes to the conclusion that the "memory" of the state restoration was actively implemented throughout its territory, including Western Ukraine. Due to the corresponding politics of memory, the Polish authorities tried to integrate Western Ukraine into a single social and cultural space, the creation of which was quite a difficult task for the postwar Poland. Historical subjects and various kinds of commemorations became unified on the entire territory of the state. Some of the local subjects, for example, "Lviv Eaglets" or the battles of legionnaires near Kostiukhnivka became national, and strengthened the position of the Polish state narrative in Western Ukrainian region. The author argues that the activity of memorialization in Western Ukrainian cities led to the filling of the memory space with Polish symbols. The paper considers the issue of formalism and monotony of Polish commemorative practices in Western Ukraine.
Celem artykułu jest zbadanie polityki historycznej II Rzeczypospolitej w latach 20. i 30. XX wieku na zachodnich ziemiach ukraińskich związanych z przywróceniem państwowości polskiej. Metodologia badań naukowych oparta jest na ogólnych naukowych i specjalnych metodach historycznych, biorąc do uwagi podstawowe zasady poznania historycznego. Zasady historyzmu i naukowości pozwoliły na odtworzenie polityki historycznej II Rzeczypospolitej na ziemiach zachodnioukraińskich w całej jej złożoności i różnorodności, w związku i współzależności z wydarzeniami tamtych czasów. Zasada obiektywizmu pomogła podejść do analizy określonego problemu, biorąc do uwagi obiektywe regularności historyczne, z krytyczną analizą literatury i bazy źródłowej. Zasada systematyczności pozwoliła stworzyć całościowy obraz odpowiednich praktyk upamiętnienia. Oryginalnością naukową pracy jest to, że po raz pierwszy na podstawie szerokiej bazy źródłowej podjęto problem wyświetlania historycznej fabuły odbudowy Polski w rządowej polityce pamięci na zachodnich ziemiach ukraińskich. W wyniku autor stwierdza, że „pamięć” o odbudowie państwa była aktywnie wprowadzana na całym jego terytorium, włącznie na zachodniej Ukrainie. Ze względu na odpowiednią politykę historyczną polski rząd starał się zintegrować zachodnie ziemie ukraińskie w jedną przestrzeń społeczno-kulturową, której stworzenie było dla powojennej Polski zagadnieniem dość trudnym. Na całym terytorium państwa zunifikowano wątki historyczne i różnego rodzaju upamiętnienia. Niektóre z tutejszych wątków, jak np. „Orlęta Lwowskie” czy bitwy legionistów pod Kostiuchnówką, stały się ogólnokrajowe, co umocniło pozycję polskiej narracji państwowej w zachodniej Ukrainie. Udowodniono działanie upamiętniające miasta zachodniej Ukrainy, które doprowadziły do wypełnienia przestrzeni pamięci polskimi symbolami. Poruszono również kwestię formalizmu i jednolitości polskich praktyk upamiętnienia na zachodniej Ukrainie.
Метою статті є дослідження історичної політики Другої Речі Посполитої у 1920-х–1930-х роках. на західноукраїнських землях, пов’язаних з відновленням польської державності. Методологія наукового дослідження ґрунтується на основі загальнонаукових і спеціальних історичних методів з урахуванням базових принципів історичного пізнання. Принципи історизму та науковості дозволили відтворити історичну політику Другої Речі Посполитої на західноукраїнських землях в усій її складності та багатоманітності, у взаємозв’язку і взаємозумовленості з тогочасними подіями. Принцип об’єктивності допоміг підійти до розгляду окресленої проблематики з урахуванням об’єктивних історичних закономірностей, з критичним аналізом літературно-джерельної бази. Принцип системності дозволив сформувати цілісну картину відповідних комеморативних практик. Наукова новизна роботи полягає в тому, що тут уперше на основі широкої джерельної бази досліджено проблему відображення історичного сюжету відновлення Польщі у владній політиці пам’яті на західноукраїнських землях. У результаті автор приходить до висновку, що «пам’ять» про відновлення держави активно впроваджувались на всій її території, в тому числі і на західноукраїнських землях. Через відповідну історичну політику польська влада намагалась інтегрувати західноукраїнські землі в єдиний соціокультурний простір, створення якого було доволі важким питанням для повоєнної Польщі. Історичні сюжети та різного роду комеморації ставали уніфікованими для всієї території держави. Частина ж локальних сюжетів, наприклад, «львівські орлята» чи бої легіонерів під Костюхнівкою стали загальнодержавними, що посилило позицію польського державного наративу в західноукраїнському регіоні. Доведено активність меморіалізації західноукраїнських міст, що призводило до заповнення простору пам’яті польськими символами. Також розглядається питання формалізму та одноманітності польських комеморативних практик в Західній Україні.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: