РІСТ, РОЗВИТОК ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ БОТАНІЧНОГО СКЛАДУ ТРАВОСТОЮ ЛЯДВЕНЦЮ РОГАТОГО З ТИМОФІЇВКОЮ ЛУЧНОЮ ЗАЛЕЖНО ВІД УДОБРЕННЯ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2016
Předmět:
Zdroj: PODILIAN BULLETIN: AGRICULTURE, ENGINEERING, ECONOMICS; Том 1, № 24 (2016): ; 172-179
Подільський вісник: сільське господарство, техніка, економіка; Том 1, № 24 (2016): Збірник наукових праць Подільського державного аграрно-технічного університету; 172-179
ISSN: 2410-1125
Popis: The research aim was to study the characteristics of the height formation, density and botanical composition of legume-cereal grass depending on the use of phosphorus, molybdenum fertilizers and Rhizobofit. Bookmarks experiments, surveys and monitoring were carried out in accordance with conventional techniques for crop and forage production. Shoot density measured on four pitches of 0.25 m2 on two non-adjacent repetitions before each mowing and plant height was measured before collecting each mowing. Botanical composition was determined by selecting from two non-contiguous repetitions of 1 kg herb. Herbs were divided into the following groups: legumes, cereals, grasses, while defining the types of legumes and grasses. Collated grass weighed and calculated the portion of each in % by weight of the entire sample. It was established that on sloping lands south- western forest-steppe maximum height of plants legume-cereal grass was on variant with treatment Rhizobofit seeds and making 60 kg/ha of active ingredient of phosphate fertilizers: the height of birds foot trefoil in the first mowing - 44.1 sm, second - 32.9 sm; timothy grass height in the first mowing - 48.8 sm, second - 32.1 sm average for 2013-2015 years the maximum number of bean sprouts component is fixed on a variant with a combination of the phosphate fertilizers use and Rhizobofit - 617 pcs/m2 in the first and 510 pcs/m2 in the second cut. In the dynamics of the three-year maximum density of legume-grass sward was reached in the first mowing of 2014, in the second year of use. The maximum proportion of legume component in all variants of the experiment in the first mowing was observed in 2014. Thus, in the control (without fertilizer) share a birds’ foot trefoil was 53.5%. This mowing the most powerful factor in increasing the percentage of legumes turned phosphorus fertilization, whereby the proportion of a birds’ foot trefoil rose to 56.4%. Indicators plant height and density shoots indicate that the maximum development of herbage birds foot trefoil timothy-grass was reached in the second year of use. Phosphate fertilizers contributed to the preservation and Rhizobofit bean component of grass mixtures, whose share was at the end of studies 64.5-68.5%.
Біологічна фіксація азоту багаторічними бобовими травами у змішаних травостоях залежить від трьох основних чинників: збереження бобових компонентів; забезпеченості ґрунту азотом; конкурентних взаємовідносин в травостоях, а, відтак, надзвичайно важливим є вивчення особливостей росту, розвитку та формування ботанічного складу багаторічних бобово-злакових травостоїв. У результаті досліджень встановлено, що на схилових землях південної частини Лісостепу західного найбільша висота рослин бобово-злакового травостою була на варіанті з обробкою насіння Ризобофітом та внесенням 60 кг/га діючої речовини фосфорних добрив: висота лядвенцю рогатого у першому укосі – 44,1 см, другому – 32,9 см; висота тимофіївки лучної у першому укосі – 48,8 см, другому – 32,1 см. У середньому за 2013-2015 рр. найвища кількість пагонів бобового компоненту зафіксована на варіанті удобрення з поєднанням фосфорних добрив та Ризобофіту – 617 шт./м2 у першому та 510 – у другому укосі. У динаміці за три роки використання максимальної густоти бобово-злаковий травостій досяг у першому укосі 2014 р., тобто на другий рік використання. 2013 р. інокуляція, фосфорне та молібденове добриво незначно впливали на ботанічний склад урожаю зеленої маси лядвенцево-злакового травостою. Максимальна частка бобового компоненту на всіх варіантах досліду в першому укосі відмічена 2014 р. Так, на контролі (без удобрення) частка лядвенцю рогатого становила 53,5%. У цьому укосі найсильнішим фактором підвищення відсотка бобової трави виявилося внесення фосфорних добрив, завдяки чому частка лядвенцю рогатого зросла до 56,4%. У першому укосі 2015 р. відмічено зростання частки бобового компоненту при інокуляції та внесенні добрив. Так, на варіанті з обробкою насіння Ризобофітом частка лядвенцю рогатого зросла з 46,3 до 50%. При сумісному використанні Ризобофіту та фосфорних добрив частка бобового компоненту становила 52,3% і це був найвищий показник у першому укосі. У другому укосі частка бобового компоненту зростала тільки на варіантах з внесенням фосфорних добрив.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: