ВІЗУАЛЬНА ПЛАСТИЧНА ВИРАЗНІСТЬ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО МИСТЕЦТВА (1990-ті – ПОЧАТОК 2000-х рр.)

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2020
Předmět:
Zdroj: Культура і мистецтво у сучасному світі; № 21 (2020); 231-240
CULTURE AND ARTS IN THE MODERN WORLD; No. 21 (2020); 231-240
Культура и искусство в современном мире; № 21 (2020); 231-240
ISSN: 2410-1915
2616-423X
Popis: The purpose of the article is to identify the characteristic features of the use of visual plastic expressiveness by the Ukrainian stage directors in the 1990s and the early 2000s based on art review of theatrical productions of avant-garde, drama theatres and studio theatres. Research methodology. The typological method is applied to identify influence factors of the actualization of visual plastic expressiveness; due to the semiotic method the means of plastic expressiveness are considered according to the theory of signs and sign systems as artistic and aesthetic symbols that carry generalized sense information; art review method was used to identify the main features of using plastic expressive means by the Ukrainian theatre directors. Research Novelty. For the first time in domestic art studies, the problems of visual plastic expressiveness in the works of the Ukrainian directors of avant-garde, drama theatres and studio theatres in the 1990s and the early 2000s were studied; art review of theatrical stage production of V. Bilchenko, V. Troitskyi and A. Zholdak identified the individual features of the use of plastic expressive means by the Ukrainian theatre directors with the aim of revealing sense and meaning content of stage works. Conclusions. The study showed that in the Ukrainian theatre art of the late 20th – early 21st centuries directorial search in the field of visual plastic expressiveness was manifested primarily in the context of the active integration of various plastic elements as an addition to the verbal structure of the stage production and/or its replacement at certain moments of the stage action, in accordance with the author’s vision, in order to enhance the sense and meaning loading of the work. The correlation of expression and image in the modern Ukrainian theatre art generates innovative approaches to the understanding and mastering of plastic art.
Цель статьи – выявить специфику использования визуальной пластической выразительности украинскими режиссерами в 1990-е – начале 2000-х гг. на основе искусствоведческого анализа театральных постановок авангардных, драматических театров и театров-студий. Методология исследования. Применен типологический метод, который помог выявлению факторов влияния на актуализацию визуальной пластической выразительности; семиотический метод, благодаря которому средства пластической выразительности рассмотрены согласно теории знака и знаковых систем как художественно-эстетические символы, несущие обобщенную смысловую информацию; метод искусствоведческого анализа – для выявления специфики использования средств пластической выразительности украинскими режиссерами и др. Научная новизна. Впервые в отечественном искусствоведении исследована проблематика визуальной пластической выразительности в творчестве украинских режиссеров авангардных, драматических театров и театров-студий в 1990-е – начале 2000-х гг.; рассмотрены особенности процессов конвергенции элементов визуальных и аудиальных видов искусств в условиях отечественного театрального пространства определенного периода; на основе искусствоведческого анализа театральных постановок В. Бильченко, В. Троицкого и А. Жолдака выявлена специфика и индивидуальные особенности использования средств пластической выразительности украинскими режиссерами с целью раскрытия смыслово- содержательного наполнения сценических произведений. Выводы. Доказано, что в украинском театральном искусстве конца ХХ – начала ХХI в. режиссерские поиски в сфере визуальной пластической выразительности проявились прежде всего в контексте активного интегрирования различных пластических элементов как дополнений вербальной структуры постановки и/или ее замены в определенные моменты сценического действия, в соответствии с авторским видением постановщика, с целью усиления смыслово-содержательной нагрузки произведения. Соотношение выражения и изображения в современном украинском театральном искусстве порождает инновационные подходы к осмыслению и освоению пластического искусства.
Мета статті – виявити специфіку використання візуальної пластичної виразності українськими режисерами в 1990-ті – на початку 2000-х рр. на основі мистецтвознавчого аналізу театральних постановок авангардних, драматичних театрів та театрів-студій. Методологія дослідження. Застосовано типологічний метод, що посприяв виявленню факторів впливу на актуалізацію візуальної пластичної виразності; семіотичний метод, завдяки якому засоби пластичної виразності розглянуто відповідно до теорії знаку та знакових систем як художньо-естетичні символи, що несуть узагальнену сенсову інформацію; метод мистецтвознавчого аналізу – для виявлення специфіки використання засобів пластичної виразності українськими режисерами та ін. Наукова новизна. Вперше у вітчизняному мистецтвознавстві досліджено проблематику візуальної пластичної виразності у творчості українських режисерів авангардних, драматичних театрів та театрів-студій у 1990-ті – на початку 2000-х рр.; на основі мистецтвознавчого аналізу театральних постановок В. Більченка, В. Троїцького та А. Жолдака виявлено специфіку та індивідуальні особливості використання засобів пластичної виразності українськими режисерами з метою розкриття сенсово- змістового наповнення сценічних творів. Висновки. Доведено, що в українському театральному мистецтві кінця ХХ – початку ХХІ ст. режисерські пошуки у сфері візуальної пластичної виразності проявилися передусім у контексті активного інтегрування різноманітних пластичних елементів як доповнення вербальної структури постановки та/або її заміни у певні моменти сценічної дії, відповідно до авторського бачення постановника, з метою посилення сенсово-змістового навантаження твору. Співвідношення вираження та зображення в сучасному українському театральному мистецтві породжує інноваційні підходи до осмислення та освоєння пластичного мистецтва.
Databáze: OpenAIRE