ПРОГРЕСИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ БУДІВНИЦТВА КОЛЕКТОРНОГО ТУНЕЛЮ В М. КИЄВІ

Autor: PETRENKO, V. D., PETRENKO, V. I., BILOUS, M. V., ALKHDOUR, AHMAD
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Bridges and tunnels: Theory, Research, Practice; № 15 (2019); 61-69
Мосты и тоннели: теория, исследования, практика; № 15 (2019); 61-69
Мости та тунелі: теорія, дослідження, практика; № 15 (2019); 61-69
ISSN: 2227-1252
2413-6212
Popis: Purpose. In the article has been considered progressive and scientifically based technologies which was applied under construction of the collector tunnel in Kyiv. Methodology. To achieve this goal, the authors reviewed and analyzed the experience and results of the construction of a collector communal tunnel with a length of about 10 km in difficult geotechnical conditions in weak and watered contented soils. Findings. An analysis of the construction conditions showed that the right bank of the city of Kyiv has a characteristic terrain, which determines the depth of the tunnel from 3…4 m to 96…98 m. A profile of the tunnel with gravity mode was developed. The inner diameter of the lining of the communal tunnel was assigned on the basis of the calculation cross-sectional area of the flow through the collector. Under construction of the collector tunnel, a lining from the reinforced concrete elements was used, which allows the closing blocks, which are driven from the end of the assembled ring by means of shield hydraulic cylinders to unclasp to the design diameter. Underground work of the all length of tunnel was carried out using a number of highly efficient technologies, including driving the workings with shield mechanized complexes, using soil freezing and the use of sink wells in a thixotropic jacket. The construction project of the collector tunnel provided for environmental protection measures. Originality. The basics of technology have been developed and implemented in the design and under construction of a collector communal tunnel, which consist of optimal application, taking into account difficult engineering and geological conditions. Practical value. The building structures of the tunnels of the city collector were designed and built in accordance with the requirements of specification documents, which made it possible to provide the metropolis with the most important communal unit for duplicating the environmental safety strategic system.
Цель. В статье рассмотрены прогрессивные, научно обоснованные технологии, примененные при строительстве коллекторного тоннеля в г. Киеве. Методика. Для достижения поставленной цели авторами были рассмотрены и проанализированы опыт и результаты строительства коллекторного коммунального тоннеля длиной около 10 км в сложных инженерно-геологических условиях в слабых и обводненных породах. Результаты. Анализ условий строительства показал, что правобережье г. Киева имеет характерный рельеф местности, чем обусловлена глубина заложения тоннеля от 3…4 м до 96…98 м. Был разработан профиль тоннеля с самотечным режимом. Внутренний диаметр обделки коммунального тоннеля назначен, исходя из расчетной площади поперечного сечения пропускаемого по коллектору потока. При строительстве коллекторного тоннеля применена обделка из обжатых в породу железобетонных элементов, которая позволяет замыкающим блокам, заводимым с торца собираемого кольца, с помощью щитовых гидроцилиндров разжать кольцо до проектного диаметра. Подземные работы на всем протяжении тоннеля велись с применением ряда высокоэффективных технологий, включая проходку выработок щитовыми механизированными комплексами, с использованием замораживания грунтов, а также использования опускных колодцев в тиксотропной рубашке. Проектом строительства коллекторного тоннеля были предусмотрены мероприятия по охране окружающей среды. Научная новизна. Разработаны основы технологий, реализованные при проектировании и строительстве коллекторного коммунального тоннеля и заключающиеся в оптимальном применении с учетом сложных инженерно-геологических условий. Практическая значимость. Строительные конструкции тоннелей главного городского коллектора были запроектированы и построены в соответствии с требованиями нормативных документов, что дало возможность обеспечить мегаполис важнейшим коммунальным объектом для дублирования стратегической системы экологической безопасности.
Мета. У статті розглянуті прогресивні, науково обґрунтовані технології, що застосовані при будівництві колекторного тунелю в м. Києві. Методика. Для досягнення поставленої мети авторами були розглянуті і проаналізовані досвід і результати будівництва колекторного комунального тунелю довжиною близько 10 км в складних інженерно-геологічних умовах в слабких і обводнених породах. Результати. Аналіз умов будівництва показав, що правобережжя м. Києва має характерний рельєф місцевості, чим обумовлена глибина закладення тунелю від 3…4 м до 96…98 м. Був розроблений профіль тунелю з самопливним режимом. Внутрішній діаметр оправи комунального тунелю призначено виходячи з розрахункової площі поперечного перерізу потоку, що пропускається по колектору. При будівництві колекторного тунелю застосована оправа із обтиснутих в породу залізобетонних елементів, яка дозволяє замикаючим блокам, що заводяться з торця кільця, що збирається, за допомогою щитових гідроциліндрів розтиснути кільце до проектного діаметру. Підземні роботи на всій довжині тунелю велися із застосуванням ряду високоефективних технологій, включаючи проходку виробок щитовими механізованими комплексами, з використанням заморожування ґрунтів, а також використання опускних колодязів в тиксотропної сорочці. Проектом будівництва колекторного тунелю були передбачені заходи з охорони навколишнього середовища. Наукова новизна. Розроблено основи технологій, що реалізовані при проектуванні і будівництві колекторного комунального тунелю і полягають в оптимальному застосуванні з урахуванням складних інженерно-геологічних умов. Практична значимість. Будівельні конструкції тунелів головного міського колектора були запроектовані і побудовані відповідно до вимог нормативних документів, що надало можливості забезпечити мегаполіс найважливішим комунальним об’єктом для дублювання стратегічної системи екологічної безпеки.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: