Полісемантичний комплекс «море» у художній прозі М. Хвильового
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2019 |
Předmět: |
медуза смисл творчість мерехтіння значень |
Zdroj: | Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філологічні науки; № 3(91) (2019); 16-25 |
ISSN: | 2663-7642 2707-4463 |
Popis: | У статті досліджуються способи формування та функціонування полісемантичного комплексу "море" в художньому проекті Миколи Хвильового. Цей комплекс функціонує як топос "іншого" світу ("Синій листопад", "Лілюлі", "Редактор Карк", "Прелюдія"), як маніфестація ідеї амбівалентності життя та метафізичної природи творчості ("Арабески"). Саме "Арабески" є фокусним текстом, у якому рефлексії українського модерніста стосовно статусу Слова як універсальної формули творення зосереджено навколо послідовної семіотизації атрибутів моря, ключовими із яких є медуза, риба, перли ("жемчуг"). Відчитування тексту з урахуванням думки В. Топорова стосовно того, що існує "морська" ситуація зовсім іншої природи: описується не власне море, а дещо інше, для чого море виступає лише формою опису, своєрідною глибинною метафорою, яка розкриває потенціал формування смислових площин. У текстах такого типу, які продукує М. Хвильовий, часто принагідно сказане/написане виявляється на рівні інтерпретації ключовим, концептуальним. Дискурс плинності, неповторності кожної творчої миті в тексті формує сугестія крихкого, мерехтливого, блискучого. Лексія "медуза горить" привертає увагу через органічну включеність у парадигматичний ряд "горить циферблат", "горить будинок на розі", "горить костьол", "горить маяк". Інтенсивність і частотність функціонування маркера перли ("жемчуг") у тексті М. Хвильового сигналізують про його особливу смислотворчу місію. Комплекс семіотичних кодів на позначення риби в "Арабесках" демонструє полісмислову ситуацію абсурду. Артикулювання "халатниками" ‒ "комунарами" проблеми "дохлої гнилої риби, трохи не кращих яєць" розгортається в дискутування проблеми того, "що появилось раніше: мисль чи слово". Отже, художній проект М. Хвильового, який реалізується також у площині інтенсивної експлуатації комплексу "море", демонструє одночасно маніфестацію і трансформацію уявлень про тотожність акту космогонічної креації й творення тексту та перспективу глибинної авторефлексії для автора. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |