ДЕПОРТАЦІЇ НІМЕЦЬКОГО НАСЕЛЕННЯ ІЗ ЗАКАРПАТТЯ 1944 – 1946 рр.: ПРИЧИНИ, ХІД, НАСЛІДКИ

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія; № 1 (46) (2022); 54-61
Scientific Herald of Uzhhorod University. Series: History; No. 1 (46) (2022); 54-61
ISSN: 2523-4498
DOI: 10.24144/2523-4498.1(46).2022
Popis: The first German colonists in Transcarpathia appear in the twelfth and fifteenth centuries and the largest number of German settlers settled in various parts of the region in the XVIII – XIX centuries. They were mostly farmers, specialists for timber, timber industries, mining and salt deposits, representatives of the construction trades. It is estimated that before the Second World War there lived about 17 – 18 thousand of German colonists. But the fate of the German population of Transcarpathia changed dramatically on the final stage of World War II. Serious demographic changes begin in the country with the liberation of the Transcarpathia Red Army (on October 28, 1944) and by the adoption of the Manifesto on reunification of the Transcarpathian Ukraine SSR (on November 26, 1944). Already on November 24, 1944 arrived in the Transcarpathian Ukraine special representatives of the NKVD had a task to complete account of the entire German population aged 16 to 50 years. This contributed to the ruling People's Council of Transcarpathian Ukraine the confiscation of all property evicted Germans. The first wave of deportations continued in 1944 – 1945 years in terms of Transcarpathian Ukraine, which before signing the agreement on June 29, 1945 was legally a part of Czechoslovakia. Then 215 people were deported. The second wave of deportations took place in conditions of Zakarpattya Oblast (established on January 22, 1946) – component of the administrative unit of the USSR. According to the Resolution of the NKVD on January 15, 1946 about the mass deportation of Transcarpathia of German nationality, the subject to eviction were those, who "the most compromised themselves during the German occupation of Hungary." During 1946 two thousand Transcarpathian Germans were taken to Siberia.
Перші німецькі колоністи на Закарпатті з’являються у ХІІ – ХV столітті. Та найбільша кількість німецьких поселенців оселилося у різних районах краю у ХVІІІ – ХІХ ст. Це були в основному землероби, спеціалісти для лісової, лісопереробної галузей, гірськосоляних родовищ, представники будівельних професій. За приблизними підрахунками напередодні Другої світової війни тут проживало близько 17-18 тисяч німецьких колоністів. Але доля німецького населення Закарпаття круто змінилася завершального етапу Другої світової війни. Із визволенням території Закарпаття військами Червоної Армії (28 жовтня 1944 р.), прийняттям Маніфесту про возз’єднання Закарпатської України з УРСР (26 листопада 1944 р.), у краї починаються серйозні демографічні зміни. Вже 24 листопада 1944 р. прибулі на Закарпатську Україну спеціальні представники НКВС СРСР мали завдання провести повний облік всього німецького населення віком від 16 до 50 років. Цьому сприяла і постанова Народної Ради Закарпатської України про конфіскацію всього майна виселених німців. Перша хвиля депортацій тривала у 1944 – 1945 рр. в умовах Закарпатської України, яка до підписання договору 29 червня 1945 р. юридично перебувала в складі Чехословаччини. Тоді було депортовано 215 чол. Друга хвиля депортацій проходила вже в умовах Закарпатської області (створена 22 січня 1946 р.) – складовій адміністративній одиниці УРСР. Розпорядженням НКВС СРСР від 15 січня 1946 р. про масову депортацію із Закарпаття осіб німецької національності, виселенню підлягали ті, що «найбільш себе скомпрометували в період німецько-угорської окупації». На протязі 1946 р. в Сибір вивезли ще дві тисячі закарпатських німців.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: