From 'Little Russian Songs' to Ukrainian Consciousness: The Intellectual Revolution of 1827
| Autor: | Khomenko, Oleksandr |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2020 |
| Předmět: |
cultural and historical context
світоглядний імператив українська свідомість спільнотна ідентичність Ukrainian studies інтелектуальна революція worldview imperative культурно-історичний контекст territorial unity територіальна соборність communal identity Ukrainian consciousness intellectual revolution oral language arts українознавство усна словесність 4 УКР |
| Zdroj: | Ukrainian Studies; No. 2(75) (2020); 8-26 Українознавство; № 2(75) (2020); 8-26 |
| ISSN: | 2413-7065 2413-7103 |
| DOI: | 10.30840/2413-7065.2(75).2020 |
| Popis: | The release of the collection “Little Russian Songs Published by M. Maksymovych” in 1827 became the event that led to revolutionary changes in the advance of the Ukrainian national liberation movement of the first third of the 19th century. The preface to this book, outlined both as the manifesto of Ukrainian romanticism and the first declaration of Ukrainian studies, based on the dominant idea of the “universal nation”, initiated the processes of new conceptualization of the common identity of Ukrainians. Two next collections by Maksymovych – “Ukrainian Folk Songs” and “Collected Ukrainian Songs” – also became important in establishing a new methodological paradigm of the complex of sciences about Ukraine and Ukrainians: the totality of their metadiscursive modalities witnessed the formation of ideological models characterized not as Little Russian, but genuinely Ukrainian consciousness, directed towards the “horizon” of worldview imperatives of folk verbal culture.For the first time, such ideological transformations resulted in the literally mass movement of the Ukrainian intelligentsia, who began coordinating their efforts around the practices and theoretical modalities of the common national cause – the collection of Ukrainian songs. Perceptions of the social “nature” of Ukrainians as a separate ethnic community began to change rapidly: the division into gentry and Cossacks, on the one hand, and into peasantry deprived of any political subjectivity, on the other hand, was no longer perceived as axiomatic. The same songs heard throughout the entire Ukrainian ethnographic territory caused the emergence of the first modern concepts of the national territorial unity; a new understanding of the history of Ukraine based on the ethos and historiosophy of the heroic melodious epic was also being formed. Although M. Maksymovych did not question the integrity of the empire in his legacy, objectively the ideas and strategies of the Ukraine-focused school that he conceptualized had a revolutionary character and significantly influenced the processes of forming the communal identity of Ukrainians. Вихід у 1827 р. збірки «Малороссийские песни, изданные М. Максимовичем» став подією, яка спричинила до революційних змін у поступі українського визвольно-національного руху першої третини XІX ст. Передмова до цієї книги, яка окреслилася як маніфестом українського романтизму, так і першою декларацією опертого на домінанту «всестанової народності» українознавства, стала точкою відліку для процесів нової концептуалізації спільнотної ідентичності українців. Важливими в утвердженні нової методологічної парадигмальності комплексу наук про Україну та українство стали також дві наступні Максимовичеві збірки – «Украинские народные песни» та «Сборник украинских песен»: у цілокупності їхніх метадискурсивних модальностей розгорталося становлення ідеологічних моделей не малоросійської, а вже справді української свідомості, зорієнтованої на «горизонт» світоглядних імперативів народної словесності.Наслідком цих ідеологічних трансформацій вперше постає справді масовий рух української інтелігенції, яка починає координувати свої зусилля довкола практик та теоретичних модальностей спільної загальнонаціональної справи – збирання українських пісень. Стрімко починають змінюватися уявлення про соціальну «природу» українства як окремішньої етнічної спільноти: розподіл, з одного боку, на шляхту й козацтво та, з другого – позбавлене політичної суб’єктності селянство більше не сприймається за аксіоматичний. З’ясування того, що одні й ті ж пісні лунають на всьому обширі української етнографічної території, зумовлює появу перших новочасних концепцій територіальної соборності народу; формується також і оперте на етос та історіософію героїчно-пісенного епосу нове розуміння історії України. Попри те, що в доробку М. Максимовича цілісність імперії не піддавалася сумніву, об’єктивно ідеї та стратегії концептуалізованої ним українознавчої школи мали революційний характер, суттєво вплинувши на процеси формування спільнотної ідентичності українців. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|