Послеоперационные цереброваскулярные осложнения у пациентов высокого риска в кардиохирургии ишемической болезни сердца

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Neurosurgical Journal; Vol. 27 No. 2 (2021); 49-55
Ukrainian Neurosurgical Journal; Том 27 № 2 (2021); 49-55
ISSN: 2663-9084
2663-9092
Popis: Aim: to analyze the frequency and specificity of cerebrovascular complications in patients with coronary artery disease (CAD) after cardiac surgery. Materials and methods: a retrospective analysis of data of 354 randomly selected patients with CAD who were operated on and discharged from the Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery, Ukraine from 2009 to 2019. The average age of the patients was 61.9±9.6 years old. In preoperative risk stratification according to the EuroSCORE II scale, patients were classified as high cardiac risk, the predictive risk of death was on average 8.8%. All patients underwent general clinical examinations, ECG, ECHO, coronary angiography and surgical treatment of CAD. Duplex scanningf the brachiocephalic arteries (BCA) was performed in 280 (79.09%) patients. Results: 43 (12.1%) patients had a history of stroke. Among 280 patients who underwent ultrasound examination of BCA, stenosis more than 50% of the internal carotid arteries was diagnosed in 95 (33.9%) cases. For hemodynamically significant (> 70%) BCA stenoses, hemodynamic stability and coronary artery lesions that didn’t require emergency surgery, a neurosurgeon’s consultation is required. The predictive risk of postoperative stroke on the STS scale in average was 1.48±0.98% [range 0.2–6.8%]. In the postoperative period, in 10 (2.8%) patients non-fatal cerebrovascular accidents were developed, among which 5 (1.4%) had an ischemic stroke, and 5 (1.4%) had a transient ischemic attack. The risk of neurological complications in the perioperative period increases in patients with a history of stroke (р = 0,0002), preoperative atrial fibrillation (р = 0,013), aortic calcification (р = 0,003) and more significant decrease of blood pressure on the 1st postoperative day (systolic pressure p = 0.005, diastolic pressure p = 0.0008). Conclusions: strict monitoring of blood pressure and prevention of hypotension are required at all stages of patients management. The cardiac surgeon, whenever possible, limits manipulations on the atheromatous aorta, using the no-touch aorta technique, by performing total arterial revascularization. The work of a multidisciplinary team helps to avoid life-threatening events.
Цель: провести анализ частоты и специфики цереброваскулярных осложнений у пациентов с ишемической болезнью сердца (ИБС) после кардиохирургических вмешательств. Материалы и методы. Проведен ретроспективный анализ данных случайных 354 пациентов с ИБС, которые были прооперированы и выписаны из Национального института сердечно-сосудистой хирургии имени Н.М. Амосова НАМН Украины в период с 2009 по 2019 гг. Средний возраст пациентов составлял (61,9±9,6) года. При дооперационной стратификации риска по шкале EuroSCORE II больных отнесли к категории высокого кардиохирургического риска, прогнозированный риск возникновения летального исхода в среднем составлял 8,8%. Всем пациентам проведены общеклинические исследования, электрокардиография, эхокардиография, коронаровентрикулография, хирургическое вмешательство по поводу ИБС. Дуплексное сканирование брахиоцефальных артерий (БЦА) выполнено 280 (79,09%) больным. Результаты. Острое нарушение мозгового кровообращения (ОНМК) в анамнезе перенесли 43 (12,1%) пациента. Из 280 больных, которым выполнили ультразвуковое исследование БЦА, стенозы внутренних сонных артерий более 50% диагностированы у 95 (33,9%). При гемодинамически значимых (>70%) стенозах БЦА, стабильной гемодинамике и поражениях коронарных артерий, не требующих проведения экстренного оперативного вмешательства, необходима консультация нейрохирурга. Прогнозированный риск возникновения послеоперационного ОНМК по шкале STS в среднем составлял (1,48±0,98)% (0,2‒6,8%). В послеоперационный период у 10 (2,8%) пациентов возникли нефатальные нарушения мозгового кровообращения: у 5 (1,4%) ‒ ОНМК по ишемическому типу, у 5 (1,4%) ‒ транзиторная ишемическая атака. Риск возникновения неврологических осложнений в периоперационный период возрастает у пациентов с ОНМК в анамнезе (р=0,0002), дооперационной фибрилляцией предсердий (р=0,013), кальцинозом аорты (р=0,003), более значимым снижением артериального давления в 1-й день после операции (систолическое давление р=0,005, диастолическое давление р=0,0008). Выводы. Необходим строгий контроль артериального давления и профилактика гипотензии на всех этапах ведения пациентов. Кардиохирург по возможности ограничивает манипуляции на атероматозной аорте, используя методику no-touch aorta, путем выполнения тотальной артериальной реваскуляризации. Работа мультидисциплинарной команды позволяет избежать развития жизнеугрожающих событий.
Мета: провести аналіз частоти та специфіки цереброваскулярних ускладнень у пацієнтів з ішемічною хворобою серця (ІХС) після кардіохірургічних втручань. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз даних випадкових 354 пацієнтів з ІХС, які були прооперовані та виписані з Національного інституту серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова НАМН України в період з 2009 до 2019 рр. Середній вік пацієнтів становив (61,9±9,6) року. При доопераційній стратифікації ризику за шкалою EuroSCORE II хворих віднесено до категорії високого кардіохірургічного ризику, прогнозований ризик виникнення летального наслідку в середньому становив 8,8%. Усім пацієнтам проведено загальноклінічні дослідження, електрокардіографію, ехокардіографію, коронаровентрикулографію, хірургічне втручання з приводу ІХС. Дуплексне сканування брахіоцефальних артерій (БЦА) виконано 280 (79,09%) хворим. Результати. Гостре порушення мозкового кровообігу (ГПМК) в анамнезі мали 43 (12,1%) пацієнта. Із 280 хворих, яким виконали ультразвукове дослідження БЦА, стенози внутрішніх сонних артерій понад 50% діагностовано у 95 (33,9%). При гемодинамічно значущих (>70%) стенотичних ураженнях БЦА, стабільній гемодинаміці та ураженнях вінцевих артерій, які не потребували проведення екстреного оперативного втручання, необхідна консультація нейрохірурга. Прогнозований ризик виникнення післяопераційного ГПМК за шкалою STS у середньому становив (1,48±0,98)% (0,2‒6,8%). У післяопераційний період у 10 (2,8%) пацієнтів досліджуваної групи виникли нефатальні порушення мозкового кровообігу: у 5 (1,4%) – ГПМК за ішемічним типом, у 5 (1,4%) – транзиторна ішемічна атака. Ризик виникнення неврологічних ускладнень у періопераційний період зростає у пацієнтів з ГПМК в анамнезі (р=0,0002), доопераційною фібриляцією передсердь (р=0,013), кальцинозом аорти (р=0,0030) та більш значним зниженням артеріального тиску у 1-шу післяопераційну добу (по систолічному тиску р=0,005, по діастолічному тиску (р=0,0008)). Висновки. Необхідний суворий контроль артеріального тиску і профілактика гіпотензії на всіх етапах ведення пацієнтів. Кардіохірург за можливості обмежує маніпуляції на атероматозній аорті, використовуючи методику no-touch aorta, шляхом виконання тотальної артеріальної реваскуляризації. Робота мультидисциплінарної команди дає змогу запобігти розвитку подій, які загрожують життю.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: