Стратегії десакралізації письменників засобами мерчу

Jazyk: angličtina
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Anthropological Measurements of Philosophical Research; No. 22 (2022); 80-89
Антропологические измерения философских исследований; № 22 (2022); 80-89
Антропологічні виміри філософських досліджень; № 22 (2022); 80-89
ISSN: 2227-7242
2304-9685
Popis: Purpose. The purpose of the research is to outline the strategies of desacralization of writers by means of merch, to determine the positive and negative aspects of the search for new meanings in the reproduction of cult figures. Theoretical basis. The article examines merch as a tool that encourages people to change sacred meanings and ideas about writers as bearers of the sacred for Ukrainians. The source base of the study is the works devoted to the problems of the sacred in philosophical thought, as well as the process of desacralization in art and literature. The peculiarities of the destruction of tendencies regarding the notions in the perception of writers as idols of the nation, the formation and emergence of new meanings regarding sacred figures are highlighted and described. The relevance of this study is due to active searches in business, propaganda, agitation for the use of literary practice, transformation and new contexts of literary idols. Originality. Until now, the change in the processes of sacralization and desacralization of writers by means of merch has not been considered as a reversal of worldview in culture, vectors of changes in the dominants of spirituality in the world picture. It turned out that the metacategory of the sacred has been studied by many scholars, both foreign and domestic, in recent years. The problems of the sacred are in the centre of attention of sociologists, philosophers, literary critics, and culturologists, but merch as a basis for the desacralization of man was not considered in publications in the field of mass communication theory. Scientists considered the worldview vectors of the sacred and desacralization as processes that are inherent not only in postmodernity, but also those that accompanied Ukrainian culture during previous periods. It is determined that the most noticeable manifestations of desacralization are the reproduction of the figure of Kobzar, moreover, in quite unusual and even provocative images of him. However, the majority of Ukrainians positively perceive the updated images of the prophets of the Ukrainian nation and talk about the permanence of their worldview, despite the change and reinterpretation of many years of later development. Conclusions. Conscious desacralization of literary images is gradually gaining momentum. We observe a tendency to positive perception of merch with the figures of T. Shevchenko, I. Franko, H. Skovoroda, Lesia Ukrainka in a new interpretation: during the war, on the barricades – wherever the struggle for Ukrainian statehood is taking place. From the results of the survey it becomes clear that stereotypical perceptions of writers need to be changed, but only if it is an organic fusion with value imperatives, only emphasizes and affirms the spiritual greatness of Man and serves the growth of Ukrainian society and every Ukrainian.
Мета. Основною метою цієї статті є окреслити стратегії десакралізації письменників засобами мерчу, визначити позитивні та негативні аспекти пошуків нових смислів у відтворенні культових осіб. Теоретичний базис. Мерч розглянуто як інструмент, який спонукає людей змінити сакральні смисли та уявлення про письменників як носіїв священного для українців. Джерельною базою дослідження слугують праці, присвячені проблемам сакрального у філософській думці, а також процесу десакралізації в мистецтві та літературі. Виділено й описано особливості руйнування тенденцій щодо уявлень про письменників як ідолів нації, формування й появу нових смислів щодо сакральних постатей. Актуальність цієї студії зумовлена активними пошуками в бізнесі, пропаганді, агітації використання літературної практики, трансформації та нових контекстів літературних ідолів. Наукова новизна. Досі зміну процесів сакралізації та десакралізації письменників засобами мерчу не розглядали як розворот світосприйняття в культурі, вектори змін домінант духовності в картині світу. З’ясувалося, що метакатегорію сакрального протягом останніх років досліджували багато вчених, як зарубіжних, так і вітчизняних. Проблеми сакрального перебувають у центрі уваги соціологів, філософів, літературознавців, культурологів, проте мерч як підґрунтя десакралізації людини не було розглянуто в публікаціях у сфері теорії масових комунікацій. Світоглядні вектори сакрального й десакралізацію науковці розглядали як процеси, які притаманні не тільки постсучасності, а й такі, що супроводжували українську культуру протягом попередніх періодів. Визначено, що найбільш помітними проявами десакралізації є відтворення постаті Кобзаря, до того ж у досить незвичних і навіть провокативних його зображеннях. Утім, українці здебільшого позитивно сприймають оновлені образи пророків української нації й говорять про постійність їх світогляду, незважаючи на зміну й переосмислення багаторічних нашарувань. Висновки. Свідома десакралізація письменницьких образів поступово набуває обертів. Спостерігаємо тенденцію до позитивного сприйняття мерчу з постатями Т. Шевченка, І. Франка, Г.Сковороди, Лесі Українки в новій інтерпретації: під час війни, на барикадах – усюди, де точиться боротьба за українську державність. Із результатів опитування стає зрозумілим, що стереотипні уявлення про письменників потрібно змінювати, але лише в тому випадку, коли це буде органічним сплавом із ціннісними імперативами, тільки підкреслюватиме та стверджуватиме духовну велич Людини й слугуватиме зростанню українського суспільства та кожного українця.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: