Психологічні теорії розвитку креативності учнів як шлях особистісного зростання вчителя
Jazyk: | angličtina |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: |
understanding
pupils’ creativity creative thinking творча майстерність особистісне зростання вчителя spiritual activity personal growth of the teacher creative mastery розуміння creativity as intellectual and spiritual processes духовна діяльність творче мислення творчість учнів творчість як інтелектуально-духовний процеси solving a problem розв’язання проблеми |
Zdroj: | Collection of Research Papers "Problems of Modern Psychology"; No. 55 (2022): Collection of Research Papers ”Problems of Modern Psychology”; 92-110 Збірник наукових праць "Проблеми сучасної психології"; № 55 (2022): Збірник наукових праць “Проблеми сучасної психології”; 92-110 |
ISSN: | 2227-6246 2663-6956 |
DOI: | 10.32626/2227-6246.2022-55 |
Popis: | The aim of our research is to study different theories of developing pupils' creativity as a way to personal growth of the teacher, as well as to propose the theory to define creativity as intellectual and spiritual processes. Methods of the research. The following theoretical methods of the research were used to solve the tasks formulated in the article: a categorical method, structural and functional methods, the methods of the analysis, systematization,modeling, generalization, the experimental methods of observation and the method of conducting ascertaining research. The participants of our research were 47 pupils of the 8th-B form of school 15 of Rivne (Ukraine). The experiment lasted during 2020-2021 years. The results of the research. We proposed the theory to define creativity as intellectual and spiritual processes. It is showed, that creativity was largely relevant in the intellectual and spiritual activities of a man. Intelligence presents creative products in a new way, as new organized information. At the same time, spiritual activity appears as a process of generating thoughts. Therefore, at all stages of personality development someone should stimulate and organize its intellectual and spiritual activities. It is believed that a narrow professional specialization restrains the incentives of the individual to creativity in the field of technology and the humanities. As a result, both are somewhat leveled. Therefore, contemporary scholars often argue that universal education is needed, but one that does not preclude the formation of special skills of the personality. Conclusions. The creator (a teacher) and the subject of creativity (a pupil) form a holistic, harmonious system in which they direct and feedback connections are clearly fixed. The object of creativity can be any phenomenon of the ecosphere, everything that participates in the evolution of the world, including itself creativity and one's own thinking. The tool of cognition and transformation is a person who can also be the object of creativity. We differentiate between creative, productive thinking and reproductive, based on memorization, repetition and reproduction. Creative thinking is a paradigm of restructuring a holistic, complete situation, the starting point of which is the creative formulation and presentation of the problem. This stage of a creative process is considered to be extremely important. The formulation of a productive question is sometimes a greater achievement than solving the task set before the personality. At the second stage of a creative process there is the construction of a holistic image of the situation (gestalt), the essential point of which is the centering, the transition from superficial and incorrect structuring of the problem to an adequate and correctly centered structure. Finally, the third stage of a creative process is a central link of creative thinking, which involves the emergence of the idea of solving a problem, unexpected insight. That is why the creative process concentrates in its structure the moments of transition from "understanding" to "creative mastery". The fourth stage of a creative process is the implementation of the solution of the problem, a deeper understanding of how to solve a particular problem in general. Метою нашого дослідження є вивчення різних теорій розвитку креативності учнів як шляху особистісного зростання вчителя, а також висунення теорії для визначення творчості як інтелектуального і духовного процесів. Методи дослідження. Для розв'язання поставлених у дослідженні завдань використовувалися такі теоретичні методи дослідження: категоріальний, структурно-функціональний, аналіз, систематизація, моделювання, узагальнення, а також експериментальні методи спостереження, інтерв'ю та метод проведення констатувального дослідження. Учасниками нашого дослідження стали 47 учнів 8-Б класу закладу середньої освіти №15 м. Рівне (Україна). Експеримент тривав протягом 2020-2021 років. Результати дослідження. З урахуванням теоретичного аналізу матеріалу та проведеного експериментального дослідження творчість визначено як інтелектуально-духовний процес. Показано, що творчість великою мірою актуалізується в інтелектуальній та духовній діяльності людини. Інтелект презентує творчі продукти по-новому, як нову організовану інформацію. При цьому духовна діяльність постає процесом генерації думок. Тому на всіх етапах становлення особистості слід стимулювати і організовувати її інтелектуальну та духовну діяльність. Вважається, що вузька професійна спеціалізація стримує стимули особистості до творчості і у сфері техніки, і в гуманітарних науках. В результаті і те, і інше дещо нівелюється. Тому ми наголошуємо на тому, що потрібною є універсальна освіта, але така, що не виключає формування спеціальної майстерності особистості. Висновки. Доведено, що творець (вчитель) і предмет творчості (учень) утворюють цілісну, гармонійну систему, в якій чітко зафіксовані прямі і зворотні зв'язки. Об'єктом творчості може бути будь-яке явище екосфери, все, що бере участь в еволюції світу, в тому числі - і сама по собі творчість, і власне мислення. Інструментом пізнання та перетворення при цьому є людина, яка також може бути об'єктом творчості. Диференціюйовано творче, продуктивне мислення і репродуктивне, в основі якого - запам'ятовування, повторення і відтворення. Творче мислення постає парадигмою реструктурування цілісної, завершеної ситуації, відправною точкою якого є творче формулювання та презентація проблеми. Цей етап творчого процесу ми вважаємо надзвичайно важливим. Доведено, що формулювання продуктивного запитання часом є великим досягненням, аніж розв'язання поставленої перед особистістю задачі. На другому етапі творчого процесу здійснюється побудова цілісного образу ситуації(гештальту), істотним моментом якого є перецентрування, тобто - перехід від поверхневого і невірного структурування проблеми до адекватної та правильно центрованої структури. Нарешті третій етап творчого процесу є центральною ланкою творчого мислення, що передбачає виникнення ідеї розв'язання проблеми, несподіване прозріння, інсайт. Саме тому творчий процес концентрує в своїй структурі моменти переходу від «розуміння» до «творчого опанування». Четвертою стадією творчого процесу є виконання розв'язання проблеми, більш глибоке усвідомлення способу розв'язання певної задачі в цілому. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |