Influence of global climate change on air pollution in urbanized areas and spread of COVID-19 morbidity
| Autor: | Voloshkina, Olena, Shabliy, Tetyana, Trofimovich, Volodymyr, Efimenko, Volodymyr, Goncharenko, Artem, Zhukova, Olena |
|---|---|
| Jazyk: | ukrajinština |
| Rok vydání: | 2021 |
| Předmět: | |
| Zdroj: | Environmental safety and natural resources; Vol. 39 No. 3 (2021): Environmental safety and natural resources; 5-15 Екологічна безпека та природокористування; Том 39 № 3 (2021): Екологічна безпека та природокористування; 5-15 |
| ISSN: | 2411-4049 2616-2121 |
| DOI: | 10.32347/2411-4049.2021.3 |
| Popis: | The purpose of this paper is to confirm for the conditions of Ukraine the hypothesis of a number of foreign authors on the relationship between the presence of air pollution by aerosol particles in urban areas and the number of patients with COVID-19. On the example of the main large cities of Ukraine the analysis between temperature factors, dust pollution of the atmospheric phenomena and processes of distribution of morbidity of the population on COVID-19 is made. The linear dependences in the logical coordinates between nature are obtained due to the confirmation of the cases of morbidity and the index of aerosol pollution of the atmospheric air of urban areas by solid private particles PM2.5 (AQIPM2.5). The correlation coefficients of the obtained dependences are in the range of 0.65–0.91. These data suggest the possibility of unification of data for the country for different climatic zones to assess and predict the incidence of population depending on air pollution in urban areas and climatic conditions, and may be promising in the future to find ways to reduce the impact of aerosols in the air on the human body and the purpose of finer cleaning in production processes and air exchange technologies in modern buildings and structures. According to the authors, there is a need for further research on the impact of humidity and the impact of the percentage distribution of natural and anthropogenic aerosols in the air of urban areas. Such studies will further make more accurate predictions about the impact of air pollution on human health in the context of global climate change. Метою роботи є підтвердження для умов України гіпотези низки закордонних авторів щодо взаємозв'язку між наявністю забруднення атмосферного повітря аерозольними частками на урбанізованих територіях та кількістю захворівших на COVID-19. На прикладі основних великих міст України зроблено аналіз взаємозв’язку між температурними факторами, пиловим забрудненням атмосфери та процесами розповсюдження захворюваності населення на COVID-19. Отримані лінійні залежності в логарифмічних координатах між приростом кількості підтверджених випадків захворюваності та індексом аерозольного забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій твердими частками РМ2,5 (AQIPM2,5). Коефіцієнти кореляції отриманих залежностей знаходяться в межах 0,65–0,91. Ці дані свідчать про можливість уніфікації даних для території країни для різних природно-кліматичних зон щодо оцінювання та прогнозування захворюваності населення в залежності від забруднення атмосферного повітря урбанізованих територій та кліматичних умов, а також можуть бути перспективними в подальшому для пошуку шляхів зменшення впливу аерозолів в повітрі на організм людини та призначення більш тонкої очистки у виробничих процесах та технологіях повітрообміну у сучасних будівлях та спорудах. |
| Databáze: | OpenAIRE |
| Externí odkaz: |
|