Предикторы интраоперационных осложнений и конверсии на искусственное кровообращение во время изолированного коронарного шунтирования у больных ИБС

Autor: Zhurba, O.O., Rudenko, A.V.
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: EMERGENCY MEDICINE; № 7.94 (2018); 19-25
МЕДИЦИНА НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЙ; № 7.94 (2018); 19-25
МЕДИЦИНА НЕВІДКЛАДНИХ СТАНІВ; № 7.94 (2018); 19-25
ISSN: 2224-0586
2307-1230
Popis: Background. Direct myocardial revascularization is the most effective, and sometimes the only method of treating patients with coronary artery disease. At present, there are basic technologies of coronary artery bypass grafting (CABG) — with artificial circulation, on-pump, and beating heart operations — off-pump. Off-pump CABG has certain advantages, but there are often situations requiring an urgent conversion to artificial circulation. An emergency conversion to artificial circulation affects the immediate results of surgical treatment, so it is optimal preoperative identification of patients at high risk of conversion. The purpose of the study was the optimization of indications for artificial circulation by determining the predictors of intraoperative complications and the conversion of off-pump CABG to cardiopulmonary bypass. Materials and methods. The retrospective analysis of the disease history was performed in 4068 patients who were operated in the department of surgical treatment of coronary artery disease in Amosov National Institute of Cardiovascular Surgery. All patients had isolated CABG, including 82 (2.0 %) patients with emergency conversion to cardiopulmonary bypass and 110 (2.7 %) patients with planned artificial circulation. Results. It was found that in patients with emergent conversion to cardiopulmonary bypass during CABG, levels of 30-day mortality rate and postoperative complications were significantly higher (heart failure, lung failure, renal dysfunction, infections). According to the results of the initial clinical and anamnestic data (concomitant pathology, features of the main and concomitant cardiac pathology, emergency of the operation and features of coronary artery defeat), predictors of intraoperative complications were identified, including those requiring emergent conversion to the artificial circulation, and a comprehensive system was proposed for evaluating the risk of intraoperative complications. Conclusions. The proposed prognostic method allows us to identify patients requiring CABG with planed artificial circulation.
Актуальность. Прямая реваскуляризация миокарда является наиболее эффективным, а иногда единственным методом лечения больных ишемической болезнью легких (ИБС). На сегодняшний день существуют основные технологии коронарного шунтирования (КШ) — в условиях искусственного кровообращения с кардиоплегией и выполнения операции на работающем сердце. КШ на работающем сердце имеет определенные преимущества, но нередко во время операции возникают ситуации, требующие экстренного перехода на искусственное кровообращение (ИК). Экстренный переход на ИК значительно влияет на непосредственные результаты оперативного вмешательства, поэтому оптимальным является дооперационное определение пациентов, у которых существует высокий риск необходимости конверсии. Целью исследования была оптимизация определения показаний к применению вспомогательного ИК путем определения предикторов интраоперационных осложнений и конверсии на ИК при КШ на работающем сердце у больных ИБС. Материалы и методы. Выполнен ретроспективный анализ историй болезней 4068 пациентов, которые были прооперированы в отделении хирургического лечения ИБС в Национальном институте сердечно-сосудистой хирургии им. Н.Н. Амосова. Все пациенты перенесли изолированное аортокоронарное и/или мамарно-коронарное шунтирование, в том числе 82 (2,0 %) пациента с экстренной конверсией на ИК при КШ и 110 (2,7 %) пациентов, которым КШ выполнялось в условиях запланированного вспомогательного ИК без применения кардиоплегии. Результаты. Установлено, что у больных, которым применено ИК при КШ на работающем сердце, наблюдается достоверное увеличение летальности в течение 30 дней и частоты послеоперационных осложнений (сердечная, дыхательная, почечная недостаточность и инфекционные осложнения), особенно в случаях экстренного перехода. По результатам анализа исходных клинико-анамнестических данных (сопутствующая патология, особенности основной и сопутствующей кардиальной патологии, срочность операции и особенности поражения коронарных артерий) были обнаружены предикторы интраоперационных осложнений, в том числе требующих экстренного перехода на ИК, и предложена комплексная система оценки риска интраоперационных осложнений. Выводы. Применение предложенного метода прогнозирования позволяет определить пациентов, которым целесообразно выполнять КШ в условиях вспомогательного ИК.
Актуальність. Пряма реваскуляризація міокарда є найбільш ефективним, а іноді єдиним методом лікування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). На сьогодні існують основні технології коронарного шунтування (КШ) — в умовах штучного кровообігу з кардіоплегією та виконання операції на працюючому серці. КШ на працюючому серці має певні переваги, але нерідко під час операції виникають ситуації, які потребують екстреного переходу на штучний кровообіг (ШК). Екстрений перехід на ШК значно впливає на безпосередні результати оперативного втручання, тому оптимальним є доопераційне визначення пацієнтів, у яких існує високий ризик необхідності конверсії. Метою дослідження була оптимізація визначення показань до застосування допоміжного ШК шляхом визначення предикторів інтраопераційних ускладнень та конверсії на ШК при КШ на працюючому серці у хворих на ІХС. Матеріали та методи. Виконано ретроспективний аналіз історій хвороби 4068 пацієнтів, які були оперовані у відділенні хірургічного лікування ІХС у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Всі пацієнти перенесли ізольоване аортокоронарне та/або мамарно-коронарне шунтування, у тому числі 82 (2,0%) пацієнти з екстреною конверсією на ШК під час КШ та 110 (2,7 %) пацієнтів, яким КШ виконувалось в умовах запланованого допоміжного ШК без застосування кардіоплегії. Результати. Установлено, що у хворих, яким застосовано ШК під час КШ на працюючому серці, спостерігається вірогідне збільшення летальності протягом 30 днів та частоти післяопераційних ускладнень (серцева, дихальна, ниркова недостатність та інфекційні ускладнення), особливо у випадках екстреного переходу. За результатами аналізу вихідних клініко-анамнестичних даних (супутня патологія, особливості основної та супутньої кардіальної патології, терміновість операції й особливості ураження коронарних артерій) були виявлені предиктори інтраопераційних ускладнень, у тому числі тих, що вимагають екстреного переходу на ШК, та запропонована комплексна система оцінки ризику інтраопераційних ускладнень. Висновки. Застосування запропонованого методу прогнозування дозволяє визначити пацієнтів, яким доцільно виконувати КШ в умовах допоміжного ШК.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: