Визначення видової приналежності мікроорганізмів питної водопровідної води стійких до гіпохлориту натрію
Jazyk: | ruština |
---|---|
Rok vydání: | 2015 |
Předmět: | |
Zdroj: | WATER AND WATER PURIFICATION TECHNOLOGIES. SCIENTIFIC AND TECHNICAL NEWS; Том 17, № 2 (2015); 40-49 Вода і водоочисні технології. Науково-технічні вісті; Том 17, № 2 (2015); 40-49 Вода и водоочистные технологии. Научно-технические вести; Том 17, № 2 (2015); 40-49 |
ISSN: | 2218-9300 2521-151X |
Popis: | Изучены морфолого-культуральные особенности трех доминирующих бактериальных культур, изолированных из питьевой водопроводной воды и проб воды, отобранной на различных этапах ее доочистки на установке водоподготовки предприятия специальных напитков. По последовательностям гена 16S рРНК идентифицированы следующие виды бактерий: Bacillus nanhaiensis, Brevibacterium frigoritolerans и Lysinibacillus fusiformis. Установлено, что наиболее резистентным к хлору оказался Lysinibacillus fusiformis. Его устойчивость к гипохлориту натрия (NaClО) при концентрациях 1,4; 3; 5; и 7 мг/дм³ варьирует в пределах 1 − 98 % при продолжительности экспозиции от 5 до 60 мин, в то время как остальные два изолята Bacillus nanhaiensis и Brevibacterium frigoritolerans продемонстрировали низкую выживаемость в присутствии NaClО (0 − 16%). Проведена параллель между морфологическим типом выделенных бактериальных изолятов, их способностью образовывать пелликулу в интерфазе жидкость/воздух и устойчивостью к хлору. Такая стойкость к достаточно высоким концентрациям гипохлорита натрия может развиваться в результате естественного отбора посредством случайных мутаций и/или благодаря воздействию самого дезинфектанта, который может индуцировать возникновениеприобретенной устойчивости. Вивчено морфолого-культуральні особливості трьох домінуючих бактеріальних культур, ізольованих з питної водопровідної води і проб води, відібраної на різних етапах її доочистки на установці водопідготовки підприємства спеціальних напоїв. За послідовностями гена 16S рРНК ідентифіковані наступні види бактерій: Bacillus nanhaiensis, Brevibacterium frigoritolerans і Lysinibacillus fusiformis. Встановлено, що найбільш резистентним до хлору виявився Lysinibacillus fusiformis. Його стійкість до гіпохлориту натрію (NaClО) при концентраціях 1,4; 3; 5; і 7 мг/дм³ варіює в межах 1 - 98% при тривалості експозиції від 5 до 60 хв, у той час як інші два ізоляти Bacillus nanhaiensis і Brevibacterium frigoritolerans продемонстрували низьку стійкість у присутності NaClО (0 - 16%). Проведена паралель між морфологічним типом виділених бактеріальних ізолятів, їх здатністю утворювати пелікулу в інтерфазі рідина / повітря і стійкістю до хлору. Така стійкість до досить високих концентрацій гіпохлориту натрію може розвиватися в результаті природного відбору за допомогою випадкових мутацій і / або завдяки впливу самого дезінфектанта, який може індукувати виникнення набутої стійкості. The morphological and cultural characteristics of the three dominant bacterial cultures isolated from drinking tap water and water samples at different stages of post-treatment on the installation of water treatment companies of special drinks were studied. From the sequence of the 16S rRNA gene identified the following types of bacteria: Bacillus nanhaiensis, Brevibacterium frigoritolerans and Lysinibacillus fusiformis. It was found that the most resistant to chlorine appeared Lysinibacillus fusiformis. Its resistance to sodium hypochlorite (NaClO) at concentrations of 1.4; 3; 5; and 7 mg / l varies from 1 - 98%, while the duration of exposure of from 5 to 60 minutes, while the remaining two isolates Brevibacterium and Bacillus nanhaiensis frigoritolerans demonstrated lower survival in the presence of NaClO (0 - 16%). A parallel between the morphological type selected bacterial isolates, their ability to form a pellicle at the interface liquid / air and resistant to chlorine is drawn. This resistance to a sufficiently high concentration of sodium hypochlorite may develop as a result of natural selection through random mutation and / or due to the effect of the disinfectant, which can induce the occurrence of acquired resistance. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |