Bacterial overgrowth in irritable bowel syndrome: prevalence, diagnosis, and treatment. Review

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2023
Předmět:
Zdroj: Modern Gastroenterology; No. 3 (2023); 68-74
Современная гастроэнтерология; № 3 (2023); 68-74
Сучасна гастроентерологія; № 3 (2023); 68-74
ISSN: 1727-5725
2521-649X
Popis: To date, irritable bowel syndrome (IBS) is considered as amultifactorial syndrome with the involvement of several central and peripheral pathogenic mechanisms. One of the main peripheral risk factors for IBS is the syndrome of intestinal bacterial overgrowth (SIBO). Only few studies, investigating SIBO frequency in patients with IBS, have been conducted, their nature is often incomplete and contradictory, and doesn’t consider clinical features and severity of SIBO course. The effectiveness of SIBO eradication in modifying of IBS course is unclear. The article presents an overview of current data on the prevalence of SIBO in IBS compared to controls when using various diagnostic methods, as well as the impact of SIBO eradication on the course of IBS. It is emphasized that the latest systematic reviews and meta‑analyses show that SIBO is closely related to IBS, especially IBS with diarrhea, and the prevalence of SIBO at IBS has been increasing in recent years. In addition, apositive relationship between IBS with constipation and methane‑positive SIBO is determined. The use of the H2‑lactulose breath test is the main practical method of diagnosing SIBO, although it gives significantly higher rates of its prevalence both in patients with IBS and in the corresponding healthy controls. Unfortunately, the sensitivity and specificity of SIBO diagnosis using breathing tests is limited, and the results of studies reflect significant «clinical heterogeneity» due to the lack of uniform criteria for the selection of patients and individuals of the control group. Thus, diagnostic results using hydrogen breath tests should be interpreted with caution. In view of the limitations of available diagnostic tests, there is a need to develop and validate methods to better reveal the presence of SIBO in patients with IBS and ideally guide therapy. In any case, confirmation of the presence of SIBO in patients with IBS requires the administration of antibiotics, rifaximin‑α is the most effective and safe. The clinical improvement and reduction in the frequency of relapses after eradication of SIBO indicates that the latter may play a pathogenetic role in IBS.
Нині синдром подразненої кишки (СПК) розглядають як багатофакторний синдром із залученням кількох патогенних центральних та периферичних механізмів. Одним зваажливих периферичних чинників ризику СПК єсиндром надмірного бактеріального росту (СНБР). Досліджень частоти СНБР ухворих на СПК небагато, вони часто мають неповний та суперечливий характер, атакож не враховують клінічних особливостей та тяжкості його перебігу. Точно не відома ефективність ерадикації СНБР умодифікації перебігу СПК. Наведено огляд сучасних даних щодо поширеності СНБР при СПК порівняно зконтролем при застосуванні різних методів діагностики, атакож щодо впливу ерадикації СНБР на перебіг СПК. Наголошено, що останні систематичні огляди іметааналізи свідчать, що СНБР тісно пов’язаний із СПК, особ­ливо із СПК здіареєю, апоширеність СНБР при СПК останніми роками збільшується. Установлено прямо пропорційний зв’язок між СПК із запором іметан‑позитивним СНБР. Використання Н2‑лактулозного дихального тесту є основним практичним методом діагностики СНБР, хоча він дає значно вищі показники поширеності як серед пацієнтів із СПК, так і серед здорових осіб контрольної групи. Чутливість і специфічність діагностики СНБР за допомогою дихальних тестів обмежені, а результати досліджень відображують суттєві «клінічні неоднорідності» через відсутність єдиних критеріїв відбору пацієнтів та осіб контрольної групи. Тому результати діагностики при застосуванні водневих дихальних тестів слід інтерпретувати з обережністю. З огляду на обмеження доступних діагностичних тестів є потреба у розробці та валідації методів, які дадуть змогу точніше визначити наявність СНБР у пацієнтів із СПК та ідеально керувати терапією. Підтвердження наявності СНБР ухворих із СПК потребує призначення антибіотиків, найбільш ефективним та безпечним зяких єрифаксимін‑α. Клінічне поліпшення ізниження частоти рецидивів після ерадикації СНБР свідчать про те, що цей препарат може відігравати патогенетичну роль при СПК.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: