Історія видавництва «Вік» у спогадах Сергія Єфремова

Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2022
Předmět:
Zdroj: Ukrainian Information Space; No. 2(10) (2022); 172-190
Український інформаційний простір; № 2(10) (2022); 172-190
ISSN: 2616-7948
2617-1244
Popis: Efremov’s memoirs “On the Days of the Past (memories)”, which were written more than 100 years ago, reveal, among other things, the author’s vision of the history of creating one of the first Ukrainian publishing houses “Vik” in Nadniprian Ukraine, convey the role of famous public figures in its activities, reproduce the names authors and individual books that were published in the publishing house at the turn of the 19th and 20th centuries. The purpose of the article is to find out the history of the publishing house “Vik”, based on the material of S. Efremov’s memoirs from 1920 to 1921, which was one of the first in sub-Russian Ukraine to start its activities at the turn of the 19th and 20th centuries, to show its main products, in particular, a three-volume anthology of Ukrainian literature, dedicated to the centenary of the publication of the first three parts of I. Kotliarevskyi’s “Eneida” and its significance for Ukrainian culture. And to do all this in the subjective vision of events by the memories author. The idea to create a publishing and literary circle, which later turned into a Ukrainian publishing house called “Vik”, appeared among Kyiv seminarians. A notable influence on them and, in particular, on S. Efremov, made the Ukrainian writer O. Konyskyi, one of those who stood at the origins of the General Ukrainian Non-Party Democratic Organization, which was joined by the Kyiv Community. At the meetings of this organization, S. Efremov repeatedly heard the speeches of O. Konyskyi, who had the idea to create a Ukrainian publishing house. The latter gave 75 karbovanets, which became the starting capital of the publishing house. Organizational activity played an important role in establishing his work. S. Efremov mentioned Kyiv locations where young people gathered to discuss plans for the future and operational measures for the functioning of the publishing house. For the history of publishing in Ukraine, there is particularly valuable information in the memoirs of people who were involved in the work of the publishing house (in the early stages V. Domanytskyi, O. Lototskyi, the Pylynski brothers, O. Hrushevskyi, D. Antonovych, O. Rahozynskyi, Davydov, Prymachenko, O. Havrysh, and others). Later: F. Matushevskyi, V. Bachynskyi, V. Durdukovskyi, V. Prokopovych. In the autumn of 1900, H. Berlo, Ya. Shulhyn, Ol. Hrushevskyi, M. Oppokov, M. Pavlovskyi, M. Strashkevych, V. Prokopovych, Yu. Kvasnytskyi. The apogee of the publishing house’s work was the preparation and release of the poetry collection “Vik”. And then three more volumes, supplemented by a volume of poetry and two volumes of prose. This publishing house became the leading one in Ukraine and functioned until 1919 when it was banned by the Bolshevik authorities. S. Efremov did not play an active role in the last years of its activity.
Мемуари С. Єфремова «Про дні минулі (спогади)», що були написані понад 100 років тому, серед іншого розкривають авторське бачення історії створення одного з перших на Наддніпрянщині українського видавництва «Вік», передають роль відомих громадських діячів у його діяльності, відтворюють імена авторів та окремі книжки, які побачили світ у видавництві на рубежі ХІХ–ХХ ст. Метою статті є на матеріалі спогадів С. Єфремова 1920–1921 років з’ясувати історію видавництва «Вік», що одним із перших на підросійській Україні розпочало свою діяльність на помежів’ї ХІХ і ХХ століть, показати головну його продукцію, зокрема, тритомну антологію української літератури, присвячену століттю публікації перших трьох частин «Енеїди» І. Котляревського та її значення для української культури. І все це зробити у суб’єктивному баченні подій автором спогадів. Ідея створити видавничо-літературний гурток, що згодом перетворився в українське видавництво з назвою «Вік», з’явилася в середовищі київських семінаристів. Помітний вплив на них і, зокрема на С. Єфремова, справив український письменник О. Кониський, один із тих, хто стояв біля витоків Загальної української безпартійної демократичної організації, до якої приєдналася й київська Громада. На зібраннях цієї організації С. Єфремов неодноразово чув виступи О. Кониського, якому належала ідея створити українське видавництво. Останній дав 75 карбованців, які стали стартовим капіталом видавництва. У налагодженні його роботи чимало важила організаційна діяльність. С. Єфремов згадував київські локації, на яких збиралися молоді люди, щоб обговорити плани на майбутнє й оперативні заходи для функціонування видавництва. Для історії видавничої справи в Україні є особливо цінною інформація в спогадах про людей, що були залучені до роботи видавництва (на ранніх етапах В. Доманицький, О. Лотоцький, брати Пилинські, О. Грушевський, Д. Антонович, О. Рагозинський, Давидов, Примаченко, О. Гавриш та ін.). Пізніше – Ф. Матушевський, В. Бачинський, В. Дурдуковський, В. Прокопович. Восени 1900 року у видавництві «Вік» працювали: Г. Берло, Я. Шульгин, Ол. Грушевський, М. Оппоков, М. Павловський, М. Страшкевич, В. Прокопович, Ю. Квасницький. Апогеєм роботи видавництва стала підготовка й випуск поетичної збірки «Вік». А потім ще трьох томів, доповненого тому поезії та двох томів прози. Це видавництво стало провідним в Україні й функціонувало до 1919 року, коли його заборонила більшовицька влада. С. Єфремов в останні роки його діяльності активної ролі не відігравав.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: