Європейський досвід застосування критерію моральних якостей суддів конституційної юрисдикції
Jazyk: | ukrajinština |
---|---|
Rok vydání: | 2022 |
Předmět: | |
Zdroj: | Uzhhorod National University Herald. Series: Law; Vol. 1 No. 72 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 104-108 Научный вестник Ужгородского национального университета. Серия: Право; Том 1 № 72 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 104-108 Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; Том 1 № 72 (2022): Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право; 104-108 |
ISSN: | 2307-3322 2664-6153 |
Popis: | The body of constitutional jurisdiction is endowed with one of the most important tasks of the state - control over compliance with the Basic Law. The article considers a controversial, evaluative criterion for the selection of members of such a body - high moral qualities. The application of such a criterion is considered both on the example of legislative regulation of European states and on the example of practical application and implementation of this criterion. The article provides specific examples of interpretation of the criterion of high moral values by the subjects of such decisions, the conclusions of the European Court of Human Rights in cases of resolving the compliance of officials with the criterion of high moral qualities. It was found that the criterion of high moral qualities is inextricably linked with the principle of independence and comes from the successful principle of non-individual selection of candidates for such positions. The article analyzes various doctrinal views on the expediency of normative and legal consolidation of situations that contradict the criterion of high moral qualities, the need to involve the public in the selection of candidates, the formation of a special filtration commission. Conclusions were made on the need for an individualized approach to the candidate's admission to a position in a body of constitutional jurisdiction, the introduction of detailed reasoning for each decision, both acceptance and rejection of the candidacy, which will help shape national practices to identify situations that contradict the above criterion. It is not superfluous to turn to the international practice of electing members of bodies required to meet high moral qualities such as the ECtHR, the EU Court, the Inter-American Court of Human Rights, to pay attention to public opinion, public sentiment, as it directly builds trust between society and the activities of a judicial body of this level of importance. Орган конституційної юрисдикції наділений одним з найважливішим завдань держави - контроль за дотриманням Основного закону. В статті розглядається спірний, оціночний критерій для відбору членів такого органу - високі моральні якості. Застосування такого критерію розглядається як на прикладі законодавчого регулювання європейських держав так і на прикладі практичного застосування і реалізації цього критерію. В статті наведені конкретні приклади тлумачення критерію високих моральних цінностей суб'єктами прийняття таких рішень, висновками Європейського суду з прав людини у справах про вирішення відповідності посадових осіб критерію високих моральних якостей. З'ясовано, що критерій високих моральних якостей нерозривно пов'язаний з принципом незалежності і походить від вдалого принципу неодноособового вибору кандидатів на заняття таких посад. В статті аналізуються різні доктринальні погляди щодо доцільності нормативно-правового закріплення ситуацій які суперечать критерію високих моральних якостей, необхідності залучення громадськості до вибору кандидатів, формування спеціальної фільтраційної комісії. Зроблено висновки щодо необхідності індивідуалізованого підходу до допуску кандидата для зайняття посади в органі конституційної юрисдикції, запровадження розгорнутої аргументації щодо кожного прийнятого рішення, як щодо прийняття так і щодо відхилення кандидатури, що сприятиме формуванню національної практики визначення ситуацій, які суперечитимуть вищезгаданому критерію. Не зайвим є і звернення до міжнародної практики обрання членів органів, до яких ставиться вимога відповідності високим моральним якостям таких як ЄСПЛ, суд ЄС, Міжамериканський суд з прав людини, звертати увагу на думку громадськості, суспільні настрої, оскільки це напряму формує довіру між суспільством і діяльністю судового органу такого рівня важливості. |
Databáze: | OpenAIRE |
Externí odkaz: |
načítá se...