RELICS OF PALEOFLORA IN IMPACT MELT ROCKS OF THE EL’GYGYTGYN CRATER IN CHUKOTKA (RUSSIA)

Autor: Gurov, Y.P., Permiakov, V.V.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2019
Předmět:
Zdroj: Geological Journal; № 2 (2019); 49-62
Геологический журнал; № 2 (2019); 49-62
Геологічний журнал; № 2 (2019); 49-62
ISSN: 1025-6814
2522-4107
Popis: Релікти палеофлори встановлені в ударнорозплавлених породах кратера Ельгигитгин на Чукотці. Імпактний кратер Ельгигитгин діаметром 18 км утворений 3,6 млн років тому в товщі вулканічних порід Охотсько-Чукотського вулканогенного поясу. Імпактні породи в кратері збереглися в перевідкладеному стані у терасах кратерного озера. Вони представлені склуватими бомбами, ударнорозплавленими породами та ударнометаморфізованими вулканітами мішені. Залишки викопної флори встановлені під час електронномікроскопічних досліджень ударнорозплавлених порід з відкладів озерних терас східної, південної та північно-західної частин кратерного басейну. Залишки флори знаходяться в газових пухирях у склуватій матриці порід. Вони складені скупченнями рослинних волокон, фрагментами клітинної тканини та деякими іншими утвореннями, що частково зберігають початкову морфологію рослинних фрагментів. Головними компонентами їх складу є вуглець (50-70 мас. %) та кисень (30-40 мас. %).Вперше у світовій практиці релікти палеофлори в ударнорозплавлених породах були встановлені П.Г. Шульцем і Р.С. Харрісом у 2005 р. у складі уламків імпактитів, що утворюють сім локальних горизонтів у товщі неогенових осадових відкладів Аргентинської Пампи. Вихідні імпактні структури – джерела цих ударних розплавів – ще не встановлені. У 2007 р. відбитки флори були описані Дж.Р. Осинським з співавторами в імпактних стеклах Dakhleh в Єгипті, де вихідна імпактна структура до теперішнього часу також не виявлена. Кратер Ельгигитгин є першою імпактною структурою на поверхні Землі, в якій встановлені залишки викопної флори. Отримані дані підтверджують роль ударних процесів у надійній консервації та тривалому збереженні слідів стародавнього життя на поверхні Землі та планет.
Реликты палеофлоры установлены в ударнорасплавленных породах импактного кратера Эльгыгытгын на Чукотке. Кратер Эльгыгытгын диаметром 18 км образован 3,6 млн лет назад в толще вулканических пород Охотско-Чукотского вулканического пояса. Импактные породы в кратере сохранились в переотложенном виде в террасах кратерного озера. Они представлены стекловатыми бомбами, ударнорасплавленными породами и ударнометаморфизованными вулканитами мишени. Остатки ископаемой флоры установлены при электронномикроскопическом изучении ударнорасплавленных пород из террасовых отложений восточной, южной и северо-западной частей кратерного бассейна. Остатки флоры сохранились в газовых пузырях в стекловатой матрице пород. Они представлены плотными сплетениями растительных волокон, фрагментами клеточной ткани и некоторыми другими образованиями, частично сохраняющими морфологию исходных растительных частиц. Размеры отдельных частиц и их скоплений составляют от нескольких микрометров до первых сотен микрометров. Главными компонентами состава растительных остатков являются углерод (50-80 мас. %) и кислород (30-40 мас. %). Впервые в мировой практике реликты палеофлоры в ударнорасплавленных породах были установлены П.Г. Шульцем и Р.С. Харрисом в 2005 г. в составе обломков импактитов, образующих семь локальных горизонтов в толще неогеновых осадочных отложений Аргентинской Пампы. Исходные импактные структуры – источники этих ударных расплавов – еще не установлены ни для одного из горизонтов. В 2007 г. отпечатки флоры были описаны Дж. Р. Осинским с соавторами в импактных стеклах Dakhleh в Египте, которые диагностированы как дальние выбросы из еще не установленной импактной структуры. Кратер Эльгыгытгын является первой импактной структурой на поверхности Земли, в которой обнаружены остатки ископаемой флоры. Полученные данные подтверждают роль ударных процессов в надежной консервации и длительном сохранении следов древней жизни на поверхности Земли и планет.
Relics of paleoflora were discovered in impact melt rocks of the El’gygytgyn crater in Chukotka. The El’gygytgyn impact crater, 18 km in diameter and 3.6 Ma old, was formed in volcanic strata of the Ochotsk-Chukotka Volcanic Belt, north-eastern Russia. Impact rocks of the crater were preserved as redeposited in the terraces of a crater lake. Impactites of the El’gygytgyn crater are represented by glassy bombs, impact melt rocks, and shock-metamorphosed volcanic rocks of the crater target. Remnants of fossil flora were discovered by electron microscopy of impact melt rocks from the eastern, southern, and north-western lacustrine terraces of the crater basin. Floral relics occur within gas vesicles in glassy matrix of impact melt rocks in form of dense accumulations of plant fibers, cell tissue fragments, and some other types of floral fragments, partly preserving the morphology of the original plant particles. The size of individual particles and their clusters range from a few micrometers to the first hundreds of micrometers. Carbon (50-70 wt %) and oxygen (30-40 wt %) are the main components of the floral remnants composition. For the first time relics of paleoflora in impact melt rocks were distinguished by Schultz and Harris in 2005 in impactite debris forming seven local horizons in the Neogene sedimentary strata of the Argentinian pampa. The source of the impact structures is still unknown. Floral prints were described in 2007 by Osinsky with coauthors in impact glasses of Dakhleh, Egypt. These impact glasses were diagnosed as long-range emissions from not yet distinguished impact structure. So, El’gygytgyn crater is the first impact structure on the Earth surface, in which floral remains in impact melt rocks were discovered. Our data confirm the role of impact process in reliable conservation and long-term preservation of traces of ancient life on the surface of the Earth and other planets.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: