Прогнозування ранніх післяопераційних ускладнень радикальної цистектомії з різними способами деривації сечі за допомогою засобів математичного моделювання

Autor: Vozianov, S.A., Shamrayev, S.N., Stus, V.P., Vasylieva, V.D., Krasnov, V.N., Polion, M.Yu., Shamrayeva, D.N.
Jazyk: ruština
Rok vydání: 2018
Předmět:
Zdroj: Урологія; Том 22, № 3 (2018): Урологія
Урология; Том 22, № 3 (2018)
Urology; Том 22, № 3 (2018)
ISSN: 2307-5279
Popis: The aim of the study was to develop a mathematical model for predicting the outcome of the early postoperative period in patients with musculo-invasive bladder cancer. Materials and Methods.Treatment of 120 patients that underwent open radical cystectomy (ORC) became the basis for the retrospective research with every 3rd patient having postoperative complications. To identify the predictors for the development of intra- and postoperative complications, all patients were divided into two groups according to the Clavien-Dindo classification: the first group comprised 76 (63.3%) patients with uncomplicated postoperative period; the second group included 44 (67.7%) patients who developed complications of various severity and required additional instrumental or operational intraoperative procedures. The value of the diagnostic coefficient (DK) was used to assess the objective parameters studied. The results are based on the method of the inhomogeneous sequential recognition procedure, which is based on the Bayes method. The calculation of the informativeness of both the individual ranges of characteristics and their total informativeness was carried out. Results. 60 indicators were analyzed in both groups of patients, 50 (83.3%) of which were uninformative. It was discovered and statistically confirmed that several factors play a role in the development of postoperative complications. Among them: surgical intervention, where the risk factors are its traumatism and duration (SI = 0.5), the volume of intraoperative blood loss (SI = 0.8), the choice of the method of urine diversion, and the duration of abdominal drainage and the initial nutritional insufficiency (SI = 6.15). The revealed factors of the negative prognosis of the course of the early postoperative period require preoperative correction, which can increase the cohort of patients who will be able to undergo radical surgical treatment of muscle-invasive bladder cancer. Conclusion. The mathematical model for predicting the outcome of the early postoperative period after ORC provides an objective quantitative assessment of the patient’s body parameters, allows for the mutual influence of different parameters on each other, and stratifies each individual patient in the appropriate group of postoperative course. It objectifies the tactics of surgical treatment based on the biological parameters of the patient’s organism on the development of complications of radical cystectomy. Further improvements of the proposed method for predicting postoperative complications of radical cystectomy in the form of computer software will improve the quality and accuracy of decision making in the choice of tactics for treating this category of patients.
Целью исследования стала разработка математической модели прогнозирования результатов раннего послеоперационного периода у пациентов с мышечно-инвазивным раком мочевого пузыря. Материалы и методы исследования. В основу данного исследования положены ретроспективные данные лечения 120 пациентов, перенесших открытую радикальной цистэктомии (ВРЦЕ), при этом каждый третий пациент имел осложненный послеоперационный период. Для выявления предикторов развития интра- и послеоперационных осложнений все пациенты были распределены по соответствующей классификации Clavien-Dindo на две группы: первую составили 76 (63,3%) больных с неосложненным послеоперационным периодом; ко второй группе вошли 44 (67,7%) пациентов, у которых развились осложнения различной степени тяжести и которые нуждались в дополнительной инструментальной или оперативной интраоперационной помощи. Для оценки исследуемых объективных параметров использовали величину диагностического коэффициента (ДК), при этом применена методика неоднородной последовательной процедуры роспизнавання, основанная на средстве Байеса. Проведен расчет информативности как отдельных диапазонов признаков, так и их полной информативности. Результаты. Проанализированы 60 показателей в обеих группах пациентов, среди которых большинство (83,3%) оказались неинформативными. Было обнаружено и статистически подтверждено, что в развитии писляоперацииних осложнений большую роль играют многие факторы. Среди них: само по себе оперативное вмешательство, где факторами риска являются травматичность и продолжительность операции (ΣI = 0,5), объем интраоперационной кровопотери (ΣI = 0,8), подбор материала для дренирования, а также сами сроки дренирования послеоперационной раны (ΣI = 6,15). Также было выявлено влияние исходной нутритивной недостаточности на негативный прогноз протекания раннего послеоперационного периода, что, безусловно, требует особого внимания в выборе дальнейшей тактики лечения. Выводы. Математическая модель прогнозирования результатов раннего послеоперационного периода после ВРЦЕ обеспечивает объективную количественную оценку показателей организма пациента, позволяет учесть влияние различных параметров друг на друга и провести стратификацию каждого конкретного больного в соответствующую группу характера течения послеоперационного периода, а также объективизировать тактику хирургического лечения с учетом степени влияния биологических параметров организма пациента на развитие осложнений радикальной цистэктомии. Дальнейшее совершенствование предложенного средства прогнозирования послеоперационных осложнений радикальной цистэктомии в виде программного компьютерного обеспечения позволит повысить качество и точность принятия решения в выборе тактики лечения данной категории больных.
Метою дослідження стала розробка математичної моделі прогнозування результатів раннього післяопераційного періоду у пацієнтів з м’язово-інвазивним раком сечового міхура. Матеріали та методи дослідження. У основу даного дослідження покладено ретроспективні дані лікування 120 пацієнтів, що перенесли відкриту радикальну цистектомію (ВРЦЕ), при цьому кожен третій пацієнт мав ускладнений післяопераційний період. Задля виявлення предикторів розвитку інтра- та післяопераційних ускладнень всі пацієнти були розподілені за відповідною класифікацією Clavien-Dindo на дві групи: першу склали 76 (63,3%) хворих з неускладненим післяопераційним періодом; до другої групи увійшли 44 (67,7%) пацієнти, у яких розвинулись ускладнення різного ступеня тяжкості та які потребували додаткової інструментальної або оперативної інтраопераційної допомоги. Для оцінювання досліджуваних об’єктивних параметрів використовували величину діагностичного коефіціенту (ДК), при цьому застосована методика неоднорідної послідовної процедури розпізнавання, яка базується на засобі Байєса. Проведено розрахунок інформативності як окремих діапазонів ознак, так і їх тотальної інформативності. Результати. Проаналізовано 60 показників у обох групах пацієнтів, серед яких більшість (83,3%) виявились неінформативними. Було виявлено та статистично підтверджено, що у розвитку післяопераційних ускладнень велику роль відіграють багато факторів. Серед них: само по собі оперативне втручання, де факторами ризику є травматичність та тривалість операції (SI=0,5), об’єм інтраопераційної крововтрати (SI=0,8), підбір матеріалу для дренування, а також самі строки дренування післяопераційної рани (SI=6,15). Також було виявлено вплив вихідної нутрітивної недостатності на негативний прогноз протікання раннього післяопераційного періоду, що, безумовно, потребує особливої уваги у виборі подальшої тактики лікування. Висновки. Математична модель прогнозування результатів раннього післяопераційного періоду після ВРЦЕ забезпечує об’єктивну кількісну оцінку показників організму пацієнта, дозволяє урахувати вплив різноманітних параметрів один на одного та провести стратифікацію кожного конкретного хворого у відповід-ну групу характеру течії післяопераційного періоду, а також об’єктивізувати тактику хірургіч-ного лікування з урахуванням ступеня впливу біологічних параметрів організму пацієнта на розвиток ускладнень радикальної цистектомії. Подальше удосконалення запропонованого засобу прогнозування післяопераційних ускладнень радикальної цистектомії у вигляді програмного комп’ютерного забезпечення дозволить підвищити якість та точність прийняття рішення у виборі тактики лікування даної категорії хворих.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: