Frequency of complications at shaft fractures according to kharkiv traumatological medical-social expert committee (MSЕC) data

Autor: Popsuishapka, Olexii, Litvishko, Valerii, Uzhegova, Olga, Pidgaiska, Olga
Jazyk: ukrajinština
Rok vydání: 2021
Předmět:
Zdroj: Ортопедия, травматология и протезирование; № 1 (2020); 20-25
ORTHOPAEDICS, TRAUMATOLOGY and PROSTHETICS; No. 1 (2020); 20-25
ISSN: 0030-5987
2518-1882
Popis: Objective: to determine the incidence of complications after treatment of shaft fractures according to the inter-regional Specialized Traumatological Medical and Social Expert Commission in Kharkiv and Kharkiv region.Methods: we studied the incidence of nonunions, osteomyelitis, radial nerve neuropathy in 773 patients with shaft fracture of the extremities, who underwent primary examination at the MSEC for the period 01.01.2016–31.12.2018. Among them, 96 % were patients of preretirement age. There were 461 patients with tibia fractures, forearm — 49, femur — 173, humerus — 90. The frequency of nonunion in subgroups is analyzed depending on the method of fragments fixation.Results: after bone fragments osteosynthesis at isolated tibia fractures nonunion was found in 11.9 % of cases, at intramedullary blocking nail — 16.0 %, external rod fixators — 3.0 %, Ilizarov fixator — 18.4 %, plaster cast bracing — 7.6 %. After treatment of femur fracture with plate osteosynthesis, nonunion was found in 9.4 %, after intramedullary nailing — in 12.8 %. At humerus fractures and forearm fractures which were treated with plate osteosynthesis, nonunion was recorded in 19.0 and 28.6 % of patients respectively, and radial nerve neuropathy – was observed in 25.0 and 26.4 %. The incidence of osteomyelitis at internal osteosynthesis was 2.9– 7.7 %.Conclusions: osteosynthesis was used in 36.6 % of cases of tibia shaft fractures and was the most common used method of fragments fixation in isolated shaft fractures: 64.9 % — femur; 75.6 % — humerus; 100.0 % — forearm bone fragments. The second most frequent method of fixation was intramedullary nailing osteosynthesis. The main complication of treatment was fragments nonunion, and in the case of plate osteosynthesis at humerus and forearm fractures was radial nerve neuropathy.
Цель: определить частоту осложнений после лечения диафизарных переломов костей конечностей по данным Межрайонной специализированной травматологической медико-социальной экспертной комиссии Харьковской облгосадминистрации (МСЭК).Методы: изучена частота случаев несращения отломков, остеомиелита, нейропатии лучевого нерва у 773 пострадавших с диафизарным переломом конечностей, которые проходили первичное освидетельствование в МСЭК за период 01.01.2016–31.12.2018. Из них 96 % лиц были предпенсионного возраста. Больных с переломом костей голени было 461, предплечья — 49, бедренной кости — 173, плечевой — 90. Проанализирована частота несращения в подгруппах в зависимости от способа соединения отломков.Результаты: при изолированных переломах голени после использования накостного остеосинтеза несращение обнаружено в 11,9 % случаев, интрамедуллярного блокирующего — 16,0 %, стержневых аппаратов — 3,0 %, аппарата Илизарова — 18,4 %, гипсовой повязки — 7,6 %. После лечения перелома бедренной кости с применением накостного остеосинтеза несращение отмечено у 9,4 %, интрамедуллярного блокирующего — у 12,8 %. После накостного остеосинтеза при переломах плечевой кости и костей предплечья несращение зафиксировано у 19,0 и 28,6 % больных соответственно, а нейропатия лучевого нерва — у 25,0 и 26,4 %. Частота остеомиелита при погружном остеосинтезе составила 2,9–7,7 %.Выводы: наиболее распространенным способом фиксации отломков при изолированных диафизарных переломах оказался накостный остеосинтез, использованный в 36,6 % случаев переломов костей голени; 64,9 % — бедренной кости; 75,6 % — плечевой; 100,0 % — костей предплечья. Вторым по частоте применения является интрамедуллярный блокирующий остеосинтез. Основным осложнением лечения было несращение отломков, а в случае использования накостного остеосинтеза при переломах плечевой кости или костей предплечья — нейропатия лучевого нерва.
Мета: визначити частоту ускладнень після лікування діафізарних переломів кісток кінцівок за даними Міжрайонної спеціалізованої травматологічної медико-соціальної експертної комісії Харківської облдержадміністрації (МСЕК).Методи: вивчена частота випадків незрощення відламків, остеомієліту, нейропатії променевого нерва в 773 постраждалих із діафізарних переломом кінцівок, які проходили первинний огляд у МСЕК за період 01.01.2016-31.12.2018. Серед них 96 % осіб були передпенсійного віку. Хворих із переломом кісток гомілки було 461, передпліччя — 49, стегнової кістки — 173, плечової — 90. Проаналізовано частоту незрощення в підгрупах залежно від способу з’єднання відламків.Результати: у разі ізольованих переломів гомілки після використання накісткового остеосинтезу незрощення виявлено в 11,9 % випадків, інтрамедулярного блокованого — 16,0 %, стрижневих апаратів — 3,0 %, апарата Ілізарова — 18,4 %, гіпсової пов’язки — 7,6 % . Після лікування перелому стегнової кістки зі застосуванням накісткового остеосинтезу незрощення відзначено у 9,4 %, інтрамедулярного блокованого — у 12,8 %. Після накісткового остеосинтезу в разі переломів плечової кістки та кісток передпліччя незрощення зафіксовано в 19,0 і 28,6 % хворих відповідно, а нейропатія променевого нерва — у 25,0 і 26,4 %. Частота остеомієліту за умов зануреного остеосинтезу склала 2,9–7,7 %.Висновки: найпоширенішим способом фіксації відламків у разі ізольованих діафізарних переломів виявився накістковий остеосинтез, використаний у 36,6 % випадків переломів кісток гомілки; 64,9 % — стегнової кістки; 75,6 % — плечової; 100,0 % — кісток передпліччя. Другим за частотою застосування є інтрамедулярний блокований остеосинтез. Основним ускладненням лікування було незрощення відламків, а в разі використання накісткового остеосинтезу за умов переломів плечової кістки або кісток передпліччя — нейропатія променевого нерва.
Databáze: OpenAIRE
Externí odkaz: